ДЕРЕ́ГУС Михайло Горді­йович (22. 11 (05. 12). 1904, с. Веселе, нині Харків. р-ну Харків. обл. — 31. 07. 1997, Київ) — живописець, графік і педагог. Батько Н. Дерегус-Лоренс та В.-М. Дерегус, дід Марини й Файзрахмана Дерегусів. Державна премія України імені Тараса Шевченка (1969). Народний художник СРСР (1963). Член-кореспондент АМ СРСР (1958), АМУ (1996), професор (1995). Член СХУ (1938). Закін. Харків. худож. ін­ститут (1930; викл. О. Кокель, С. Прохоров, М. Шаронов), де й працював 1932–41 і 1947–49: від 1935 — доцент; одночасно від 1934 — викладач Харків. худож. училища. 1956–62 — голова правлі­н­ня СХУ; від 1962 — керівник графіч. майстерні АМ СРСР у Києві. Брав участь у худож. ви­ставках від 1932. Персон. — у Києві (1984, посмертно — 1999, 2005), Москві (1985). Працював у галузях станк. і монум. живопису, станк. та ілюстратив. графіки. Творчість присвячено від­ображен­ню мотивів героїч. минулого українського народу, ілюструван­ню творів класич. літ-ри, укр. фольклору; чільне місце від­ведено шевченкіані. Роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, НХМ, Полтав. крає­знав. музеї, а також музеях РФ. Серед учнів — Б. Вакс, Б. Жуков, О. Івахненко, Л. Малик, А. Насєдкін, В. Новиковський, В. Парчевський, В. Пере­вальський, В. Полтавець, Є. Трегуб, С. Якутович.