Дереза Анатолій Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дереза Анатолій  Федорович

ДЕРЕЗА́ Анатолій Федорович (20. 04. 1952, м. Горлівка Сталін., нині Донец. обл.) – художник-монументаліст і живописець. Син П. Виплавень, чоловік В. Дерези. Чл. НСХУ (1990). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1979; викл. А. Константинопольський, Б. Косарев). Відтоді працював на Донец. худож.-пром. комбінаті (до 1999); одночасно 1980–85 – голова молодіж. об’єдн. Донец. відділ. СХУ; 1980–99 – викл. живопису, малюнку та композиції Донец. худож. уч-ща; від 1999 – викл., від 2000 – доц. каф. архіт. проектування Донбас. академії буд-ва і арх-ри (м. Макіївка Донец. обл.); 2001–05 – голова Донец. орг-ції НСХУ. Учасник обл., респ., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1979. Персон. – у Києві (1990, 2002), Донецьку (1990, 1994, 1997, 2000, 2002, 2005), Ялті (АР Крим, 1991), Горлівці (1991, 1996), Катовіце (Польща, 1991), Бардіїві (Словаччина, 1993), Бохумі (Німеччина, 1993), Оребро (Швеція, 1998–99), Хенвізі (Угорщина, 1999), Маріуполі (Донец. обл., 2006). Осн. галузі – монум. і станк. живопис (темат. картина, портрет, пейзаж, натюрморт). Композиц. та колористичні рішення відтворюють звичаї та обряди укр. народу. Д. використовує теми нар. пісень. Акварелі приваблюють поетичністю, високою майстерністю, тонким відчуттям особливостей природи України, країн Серед. Азії, Швеції, Німеччини, Угорщини, Словенії, Польщі. Монум. роботи виконано у техніках мозаїки, розпису, вітража, сграфіто та ін. Пластика зображення та колористика вітражів Д. ґрунтуються на укр. обряд. нар. творчості. Роботи зберігаються у Донец., Горлів. ХМ.

Тв.: вітражі – «Металурги» (1980), «Орбіта» (1983), триптих «Натюрморт в інтер’єрі» (1987), «Троянди і терикони» (1989); серія вітражів «Коло життя» (1990–93); живопис – «Георгій», «Народний майстер П. Виплавень» (обидва – 1980), «Зміна йде» (1982), «Чорнобиль – трава гірка» (1985), «Перша відлига» (1989), «Шлях на Гурзуф» (1992), «Автопортрет» (1994), «Матуся» (1997), «Осінній Оребро» (1998), «Ворота сонця», «Донецьке море» (обидва – 1999), «Осінній натюрморт», «Святогір’я» (обидва – 2000), «Кальміус восени», «Лілія» (обидва – 2001); графіка – «Туман яром, долиною», «Степ. Кам’яні могили» (обидва – 1996), «Академія» (2000), «Околиця Макіївки» (2001); сграфіто «Козак Мамай» (2000, Донбас. академія буд-ва і арх-ри); цикли – «Приазов’я», «Седнів» (обидва – 1989–90), «Святогір’я», «Краєвиди Донбасу» (обидва – 2005).

Літ.: Бондаренко В., Бернацкая Т. Гармония человека и природы // Курорт. Крым. 1991, 25 окт.; Анатолий Дереза: Каталог выставки творчес. работ. Д., 1994; Художник А. Ф. Дереза // Новости академии. 1999. № 14; Соломка О. Єдність людини і природи // ОМ. 2002. № 4; А. Дереза. Малярство: Буклет. К.; Д., 2003.

Р. Г. Клименко

Стаття оновлена: 2007