Державін Микола Севастянович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державін Микола  Севастянович

ДЕРЖА́ВІН Микола Севастянович (03(15). 12. 1877, с. Преслав Бердян. пов. Таврій. губ., нині Примор. р-ну Запоріз. обл. – 26. 02. 1953, Ленінград, нині С.-Петербург) – історик, філолог, громадський діяч. Д-р істор. н. (1934), проф. (1917), акад. АН СРСР (1931), почес. чл. Болгар. (1946) та Білорус. (1947) АН. Сталін. премія (1948). Держ. нагороди СРСР. Навч. у С.-Петербур. ун-ті (1896–97) та Ніжин. істор.-філол. ін-ті (нині Черніг. обл., 1897–1900). Під час навчання у Ніжині опубл. праці «Очерки быта южно-русских болгар» (1898) та «Пушкин и юбилейная литература» (1900). Працював вчителем рос. мови і словесності у г-зіях Батумі, Тифліса (нині Тбілісі), С.-Петербурга. Від 1912 – приват-доц., від 1917 – проф., 1922–25 – ректор, 1925–28 – декан ф-ту мови й літ-ри, 1925–49 – зав. каф. слов’ян. філології Ленінгр. ун-ту; водночас у 1931–34 – дир., 1947–53 – кер. Ленінгр. відділ. Ін-ту слов’янознавства АН СРСР. Досліджував зв’язки представників рос. культури з ін. слов’ян. народами, міжслов’ян. літ. і культурні зв’язки. Написав рецензію на виданий І. Бєлоусовим «Запретный Кобзарь» (Москва, 1922), декілька праць присвятив Т. Шевченку, зокрема «Творчество Т. Г. Шевченко в его историческом и идеологическом окружении» // «Изв. АН СССР», 1932, № 5. Одним із перших висвітлив його творчість на тлі політ. подій у Європі, а також у зв’язках з письменниками-романтиками слов’ян. літ-р (рос., польс., чес., словац.) і засн. славістики у Росії О. Бодянським. Був головою Антифашист. ком-ту рад. учених (1942–49).

Пр.: Болгарско-сербские взаимоотношения и македонский вопрос. С.-Петербург, 1914; Болгарские колонии в России. Т. 1–2. Петроград, 1914–15; А. Константинов. Москва; Ленинград, 1935; Об этногенезе древнейших народов Днепровского бассейна // Вест. древ. истории. Москва, 1939; Сборник статей и исследований в области славянской филологии. Москва; Ленинград, 1941; Происхождение русского народа: Великорусского, украинского, белорусского. Москва, 1944; Славяне в древности. Москва; Ленинград, 1945; История Болгарии. Т. 1–4. Москва; Ленинград, 1948; Христо Ботев – поэт-революционер. 1847–1876. Москва; Ленинград, 1948.

Літ.: Полная библиография Н. С. Державина по славяноведению // Краткие сообщения Ин-та славяноведения. Москва, 1953. Вып. 11.

О. Г. Самойленко

Стаття оновлена: 2007