Державна дума України - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державна дума України

ДЕРЖА́ВНА ДУ́МА УКРАЇ́́НИ – законодавчий орган виконавчої влади. Утворена згідно з указом Президента України від 25 лютого 1992 для вироблення осн. напрямів і механізмів діяльності органів держ. виконав. влади (припинила діяльність у жовтні того ж року). Створення Д. д. У., якій відводилася роль одного з консультативно-дорадчих центрів формування та реалізації держ. політики Президента і КМ України, було спробою пострад. модернізації виконав. влади. Серед функцій і завдань, покладених на неї, – розроблення та обґрунтування стратегії цілісної держ. соц.-екон., гуманітар., наук.-тех. і правової політики в умовах розвитку ринк. відносин і побудови демократ., соц., правової держави; створення механізмів реалізації стратегії розвитку галузей сусп. і держ. життя; розроблення відповід. проектів програм для розгляду і затвердження Президентом, а також аналіз процесу їх здійснення; участь у формуванні осн. напрямів внутр. і зовн. політики України; внесення пропозицій щодо розвитку ресурс., екон., наук.-тех. й оборон. потенціалу держави. Головою Д. д. У. був Президент, його заст. – Прем’єр-міністр України. У складі Д. д. У. створ. 4 колегії: з питань екон., наук.-тех., гуманітар. і правової політики, які очолювали держ. радники України. Указами Президента призначено 62 чл. Д. д. У. з числа провід. фахівців у відповід. галузях економіки, права, науки і техніки. У засіданнях колегій брали участь міністри (з правом дорад. голосу), кер. зацікавлених відомств і орг-цій, експерти, консультанти та ін. Оскільки на засіданнях колегій розглядалися ключові питання держ. політики, а прийняті рішення мали реформатор. характер, діяльність Д. д. У. викликала неоднозначну реакцію в урядових і, особливо, парламент. колах (певні політ. сили вбачали у ній знаряддя посилення президент. влади, а головне – профес. опонента у держ. справах). У вересні 1992 відбулося єдине пленарне засідання Д. д. У., на якому її чл. висловилися за чітке розмежування законодав. і виконав. функцій, що викликала негативну реакцію з боку ВР України, яка тільки у Конституц. договорі 1995 закріпила таке розмежування. Під тиском законодав. органу, який підтримав утвор. у жовтні 1992 новий уряд на чолі з Л. Кучмою, Д. д. У. була ліквідована. Напрацьовані думою матеріали ще довгий час не втрачали своєї актуальності, а частина її чл. стала видат. держ. діячами, серед них – І. Юхновський, М. Жулинський, І. Дзюба, О. Ємець, Ю. Єхануров, Л. Юзьков.

Літ.: Правова політика в Українській соборній суверенній державі: Доп. і тези повідомлень наук. конф. Львів, 26–27 жовт. 1992 р. К., 1994.

В. М. Кампо

Стаття оновлена: 2007