Державне видавництво України (ДВУ) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державне видавництво України (ДВУ)

ДЕРЖА́ВНЕ ВИДАВНИ́ЦТВО УКРАЇ́НИ (ДВУ) Створ. у травні 1919 у Києві як Всеукрвидав при ВУЦВК, від січня 1920 діяло як Всеукр. вид-во (Всеукрдержвидав) у віданні Президії ВУЦВК, від травня 1921 – Наркомату освіти УСРР, від серпня 1922 – ДВУ. Розміщувалося у Харкові, мало мережу губерн. відділень та представництв у Москві, Ленінграді (нині С.-Петербург) та ін. містах СРСР. Випускало художню, навч., сусп.-політ. та ін. літ-ру, а також альманахи, журнали, зокрема «Плуг», «Гарт», «Червоний шлях», «Життя й революція», «Критика»; регулювало видав. діяльність різних установ. Серед співробітників вид-ва – В. Блакитний, І. Багмут, М. Йогансен, В. Коряк, С. Пилипенко, П. Тичина. 1930 на базі ДВУ утвор. Держ. видав. об’єдн. України, яке діяло до 1934 й об’єднувало низку вид-в, зокрема «На варті», «Пролетар», «Радянська школа».

Літ.: Руда З. І. До історії Державного видавництва України (ДВУ) // Укр. книга. К.; Х., 1965.

П. М. Бондарчук

Стаття оновлена: 2007