Державне регулювання підприємницької діяльності - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державне регулювання підприємницької діяльності

ДЕРЖА́ВНЕ РЕГУЛЮВА́ННЯ ПІДПРИЄ́МНИЦЬКОЇ ДІЯ́ЛЬНОСТІ – система економічного, соціального, організаційного, правового та політичного забезпечення державою сприятливого середовища для формування і стійкого розвитку сучасного підприємництва й послаблення негативних тенденцій цього процесу. У період становлення підприємництва держава створює режим найбільшого сприяння для використання потенціалу підприємців і здійснює декілька осн. функцій, гол. серед яких – формування суб’єктів сучас. підприємництва, здатних до інновац. ризик. діяльності в усіх сферах економіки. Цю функцію вона може ефективно виконувати шляхом забезпечення екон. свободи підприємниц. діяльності; створення чітких «правил гри» на всьому екон. просторі країни; формування екон. механізму стимулювання за допомогою відповід. податк., кредит., страхової, амортизац. та ін. науково обґрунтов. систем регулювання; ефектив. системи освіти, підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації підприємців. Друга функція держ. регулювання – формування конкурент. середовища, у якому конкурентні переваги можна здобути шляхом безперерв. оновлення технології і техніки на базі досягнень НТП; повної реалізації інновац. і ризик. здібностей підприємців; впровадження інновац. менеджменту та маркетингу; роздержавлення та рац. приватизації; ефектив. механізму антимонопол. політики; регулювання рівня відкритості вітчизн. ринку для іноз. конкурентів; рац. протекціонізму експорту наукомісткої конкурентоспромож. продукції. Ще одна функція Д. р. п. д. – створення умов для стійкого розвитку пропозиції товарів і послуг високої якості, вироблених на інновац. основі, за допомогою стимулювання, цілеспрямов. орієнтації, підтримання підприємниц. структур у сфері вироб-ва. Формування пропозиції інновац. товарів і послуг потребує відповід. орієнтації інновац. політики держави, певної стратегії підприємниц. структур у рамках інновац. циклу: фундаментал. наука – прикладна наука – сфера відтворення на всіх рівнях макро-, мезо- і мікроекономіки. Держ. регулювання процесу формування й розвитку підприємництва виконує також функцію стимулювання і безпосеред. формування попиту на інновац. продукцію. Це потребує, насамперед, розроблення системи держ. замовлень на наукомістку продукцію, які доцільно формувати у рамках держ. програм вироб-ва наукомісткої продукції для оборон. цілей; забезпечення держ. підпр-в новітнім наукомістким устаткуванням; здійснення інтервенції продаж конкурентоспромож. продукції з метою приведення цін до соціально прийнятного рівня; створення резерву наукомісткої продукції на непередбачувані випадки, вплив на кон’юкту-ру ринку тощо. У перехідний до змішаної економіки період держ. регулювання може сприяти формуванню організац. і ринк. інфраструктури підприємниц. діяльності. Для цього необхідно, з одного боку, створити систему відповід. ринків: нац., регіон., місц.; з ін. – сприяти створенню системи установ, фірм, структур, що забезпечують процес формування, розвитку й підтримки всіх форм підприємництва (центрів інформ.-консультатив., наук. забезпечення, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів підприємництва, лізинг. і маркетинг. обслуговування, інновац. центрів, союзів підприємців тощо). Однією з важливих функцій держ. регулювання є забезпечення соц. орієнтації процесу формування та розвитку підприємництва. Виконання цієї функції потребує орієнтації підприємниц. структур на досягнення не тільки екон., але й соц. ефекту, оскільки підприємниц. тип відтворення є основою добробуту всіх чл. сусп-ва. Правильне розуміння ролі підприємництва орієнтує держ. регулювання на інновац. відтворення, інновац. стадію конкуренції, що підвищують рівень розвитку, а це, у свою чергу, веде до росту нац. багатства і створює можливості для підвищення добробуту всього населення.

Осн. принципи Д. р. п. д.: наук. розуміння екон. сутності, змісту, ролі підприємництва у розвитку економіки країни та матеріал. забезпеченні життєдіяльності сусп-ва; рац. протекціонізм сучас. підприємництва; забезпечення орган. поєднання екон. і соц. цілей; програмно-цільове регулювання; гарантованість держ. підтримки; гнучкий диференційов. підхід; мотивац. спрямованість держ. підтримки; різноманітність форм підприємниц. діяльності.

Один із найважливіших напрямів формування системи Д. р. п. д. – правове забезпечення функціонування і розвитку підприємниц. діяльності. Нині в Україні виникла потреба у системоутворюючому Законі «Про основи підприємницької діяльності», в якому доцільно дати визначення підприємниц. діяльності, розкрити її організац.-правові форми, критерії для виділення малого, середнього і великого підприємництва, основи держ. регулювання та підтримки підприємниц. діяльності, механізм реалізації даного закону тощо. Крім того, необхідно розробити систему взаємопов’язаних з ним законів: «Про приватне підприємництво», «Про державне підприємництво», «Про спільне підприємництво», «Про корпоративне підприємництво», «Про основи малого і середнього підприємництва» та ін. Не менш важливий напрям – формування системи держ. регулювання процесу фінанс. забезпечення і підтримки підприємниц. діяльності. Така система потребує якісного удосконалення політики оподаткування, кредитування, страхування, фінансування, амортизації, митної тощо. Одним із ключових напрямів держ. регулювання є сприяння формуванню системи організац. інфраструктур. забезпечення підприємництва загалом. Для вирішення цього завдання необхідно створити ефектив. держ. орган координації діяльності мін-в і відомств, що здійснюють функції держ. регулювання підприємництва. Цю функцію могла б виконувати Рада із регулювання підприємництва при КМ України. Для ефектив. Д. р. п. д. необхідно прийняти концепцію довгострок. (на 10–15 р.) стратегії наук. забезпечення підприємництва і на цій базі будувати держ. інновац. політику та розробляти екон. механізм її реалізації. Ефективність Д. р. п. д. визначає наявність екон. контролю за держ. органами, що здійснюють таке регулювання, і процесом формування та функціонування підприємниц. структур. Його осн. функції: контроль за виконанням держ. програм з боку підприємниц. структур, що беруть участь у їх виконанні, та за ефективністю використання підприємниц. структурами цільових дотацій, пільг. оподаткування й ін. засобів держ. підтримки.

Літ.: Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки: Підруч. К., 2000; Государственное регулирование рыночной экономики: Учеб. Москва, 2001.

Л. М. Шаблиста

Стаття оновлена: 2007