Кравчук Петро Ількович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кравчук Петро Ількович

КРАВЧУ́К Петро Ількович (псевд.: Пітер Арсен, Марко Терлиця; 06. 07. 1911, с. Стоянiв, нині Радехiв. р-ну Львiв. обл. – 03. 02. 1997, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – український письмен­ник, публiцист, громадський дiяч, дослідник шевченкіани у Канаді. Чл. НСПУ (1993). Літ. премії ім. Я. Галана (1967), ім. В. Вин­ниченка (1993). Навч. в укр. г-зії м-ка Радехів (нині Львів. обл., 1924–26). Наприкінці 1927 всту­пив до Укр. селян.-робітн. об’єд­нання (Сельробу), у жовтні 1929 – до Комуніст. спілки молоді Зх. України. У березні 1930 емігрував до Канади, де був актив. діячем Укр. робітн.-фермер. до­му та Ліги комуніст. молоді. 16 липня того ж року у г. «Українські робітничі вісті» опубл. першу статтю К. – про життя безро­бітних у Вінніпезі; згодом він пра­цював у ред. цієї газети (1936–40). Був слухачем Вищого освіт. курсу у Вінніпезі (1936). У 1940–42 інтернов. за участь в комуніст. русі (концтабір Кананаскіс, провінція Альберта). Співред. г. «Українське життя» (1942–65), «Життя і слово» (1965–91), спец­кор. г. «Українське життя» та «Українське слово» у Києві (1947–49). Один із кер. Т-ва об’єд­на­них укр. канадців (ТОУК), голова його Крайового виконав. ком-ту (1978–91). Автор опубл. в Україні і Канаді книжок, брошур (бл. 40) та статей, зокрема з історії укр. поселень у Канаді: «На новій землі (сторінки з життя, боротьби і творчої праці канадських українців)» (1958), «Українці в історії Вінніпега» (1974), «За вашу і нашу свободу» (1976; обидві – Торонто; про допомогу укр. канадців іспан. народові в бо­ротьбі проти фашизму), «Українці в Канаді» (1981), «Українці в канадській літературі» (1990; оби­дві – Київ), «Вони обрали Канаду (Перший період емігрування ук­раїнців до Канади 1891–1914)» (Торонто, 1991) та ін. У травні 1948 відвідав могилу Т. Шевченка в м. Канів (нині Черкас. обл.); 1966, під час Декади укр. культури в Казахстані, – п-ів Манґишлак (де перебував на засланні Т. Шевченко); 1981 – усі Шевченків. міс­ця в С.-Пе­тербурзі з П. Журом як екскурсоводом. Учасник Між­нар. форуму діячів культури для відзначення 150-річчя з дня народж. Т. Шевченка (травень 1964, Київ–Канів) та Міжнар. Шевчен­ків. форуму у Празі, присвяч. 175-річчю від дня народж. поета (травень 1989).

Як один із кер. ТОУК і чл. Ради дир. Фундації музею та мемор. парку Т. Шевченка зробив чимало для встановлення пам’ятника (1951) та орг-ції музею Т. Шевченка (1952) у м-ку Оуквілл (провінція Онтаріо), яким присвятив низку статей. Опублікував кн. «Тарас Шев­ченко в Канаді» (1961, вид. укр. і англ. мовами, відповідно, у Києві й Торонто за ред. Є. Кирилюка), у якій подав також бібліографію укр. та англомов. шев­ченкіани. Консультував М. Ф. Скрип­ник, коли вона перекладала англ. мовою монографію Є. Шабліовського «Гуманізм Шевченка і наша сучасність» (К., 1971). Ініціатор і упорядник книги про ху­дожню самодіяльність укр. поселенців у Канаді «Наша сцена» (укр. мовою – 1981; англ. – 1984; обидві – Торонто), де є розділи «Десятиріччя пам’ятника Т. Г. Шев­ченку» (в Оуквіллі) та «Шевченківський 1961-й рік». У своїх дослідж. К. стверджував, що перший укр. концерт у Канаді відбувся 1 травня 1904 у Вінніпезі на пошану Т. Шевченка, організов. К. Ґеником-Березовсь­ким, який 29 листопада 1903 відкрив у своє­му домі Читальню ім. Т. Шевчен­ка; першу ж читальню ім. Т. Шев­чен­ка заснували 1901 в місцевості Бівер-Крік (провінція Альберта). К. подав досить детальну історію англомов. шевченкіани, одначе не завжди об’єк­тив­ну, інколи неповну, перемінивши на догоду офіц. комуніст. ідеології низку фактів. Укр. патріот, він, на жаль, часто не бачив прав­ди життя або не хотів (чи не міг) її бачити, втім у найскладніші роки тоталітар. режиму книги К. були для багатьох в Україні єди­ним джерелом знань про культурне життя англомов. світу. Біль­шість культур. діячів України, се­ред них і шевченкознавці, підтримували з К. творчі зв’язки. Як голова Крайового виконав. ком-ту ТОУК він всебічно сприяв тому, що у 1980-х рр. чимало літературознавців з України мали змогу виступити з шевченкознав. доповідями в ун-тах Канади (іні­ціювала ці заходи Г. Польова, відбулося 9 таких читань за учас­ті В. Русанівського, І. Дзеверіна, Л. Новиченка, І. Дзюби, П. Кононенка, Р. Іванченко, Д. Павлич­ка, П. Перебийноса та ін.). К. ініціював поїздку делегації ЦК КП Канади наприкінці березня – на поч. квітня 1967 в Україну для з’ясування справж. стану русифікації, опубл. у г. «Життя і слово» 1 січня 1968 звіт делегації був документом великої викривал. сили та завдав вагомого уда­ру тоталітар. режиму. К. залишив спогади «Мої друзі і знайомі» (К., 1986), «Без недомовок» (К.; Торонто, 1995).

Пр.: 600 днів на Україні. Торонто, 1950; П’ятдесят років на службі народу: До історії укр. нар. преси в Канаді. Торонто, 1957; The Shevchenko heritage in Ca­­nada // National Shevchenko Festival. To­­ronto, 1961; Іван Франко і українська тру­дова еміграція // УІЖ. 1966. № 8; Промова на Міжнародному форумі діячів культури для відзначення 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка // Всенар. шана: Відзначення сторіччя з дня смерті та 150-річчя з дня народж. Т. Г. Шевченка. К., 1967; Важкі роки. Торонто, 1968; Канадський друг Івана Франка. Торонто, 1971; Листи з Канади: Статті, нариси, памфлети. К., 1974; З рід­ним народом. К., 1979; From reading room to museum: A paper presented at a Shevchenko Conference, Palermo, Ont, June 26, 1982 // The Ukrainian Cana­dian. 1984, March; Українська заробітчанська еміграція в Канаді // Вітчизна. 1988. № 7; Відродити Музей Т. Г. Шевченка в Палермо // Життя і слово. 1988, 7 листоп.; Частка наших звитяг та болю // Україна. 1990. № 7; Інформативна довідка. Осо­бисті спостереження // Київ. 1990. № 4–5; Від Петра І до Суслова. К., 1993; Наша історія: Укр. робітн.-фермер. рух у Канаді 1907–1991. Торонто, 1996.

Літ.: Драч І. Наш канадський друг // Драч І. Духовний меч. К., 1983; Луценко Д. Пісня Петра Кравчука // ЛУ. 1986, 13 листоп.; Цьох Й. Сповідь його ду­ші // Жовтень. 1987. № 4; Савка М. П. І. Крав­чук // Укр. журналістика в іменах. Л., 1999. Вип. 5.

Р. П. Зорівчак

Статтю оновлено: 2014