Державний комітет України - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державний комітет України

ДЕРЖА́ВНИЙ КОМІТЕ́Т УКРАЇ́НИ – центральний орган виконавчої влади. Д. к. У. утворює, реорганізовує та ліквідує (відповідно до законодавства) КМ у межах коштів, передбачених на утримання органів виконав. влади. Голову Д. к. У. призначає та звільняє з посади КМ за поданням Прем’єр-міністра, при цьому він має право на відставку, яку КМ приймає або вмотивовано відхиляє. Д. к. У. здійснює кер-во певною сферою чи галуззю і відповідає за її розвиток. Для колегіал. обговорення питань діяльності ком-ту в його складі утворюють колегію, а також окремі дорадчо-консультативні органи, що функціонують на громад. засадах. Діяльність Д. к. У. регламентують положення або ін. відповідні законодавчі акти. Д. к. У. має право: представляти КМ (за його дорученням) у міжнар. орг-ціях та під час укладення міжнар. договорів України; брати участь у роботі орг-цій, укладати у встановленому порядку міжнар. договори з відповід. органами ін. держав з питань, що належать до його компетенції; одержувати у встановленому законодавством порядку від центр. і місц. органів виконав. влади, органів місц. самоврядування, підпр-в, установ, орг-цій усіх форм власності інформацію, документи й матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Рішення Д. к. У., ухвалені в межах його повноважень, якщо інше не встановлено законом, обов’язкові для виконання центр. і місц. органами виконав. влади, органами місц. самоврядування, підпр-вами, установами, орг-ціями та громадянами. Нормативно-правові акти цих відомств підлягають держ. реєстрації у встановленому законодавством порядку. Держ. ком-т може мати у підпорядкуванні місц. (територ.) органи, які разом з центр. апаратом утворюють систему Д. к. У.

Літ.: Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. К., 1997.

В. Б. Авер’янов

Стаття оновлена: 2007