Державний контроль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державний контроль

ДЕРЖА́ВНИЙ КОНТРО́ЛЬ – діяльність державних органів щодо запобігання, виявлення та припинення дій, які суперечать встановленим державою нормам і правилам. Повноваження органів зі здійснення Д. к. врегульовані Конституцією України, законами та ін. норматив. актами. Д. к. може бути осн. видом діяльності або мати допоміжне значення. Органи, для яких контроль є осн. видом діяльності, становлять систему органів Д. к. Ця система складається з підсистем органів контролю, що діють у певних сферах і галузях сусп. життя. Залежно від суб’єктів, сфери діяльності та деяких ін. ознак розрізняють парламент. контроль; контроль, здійснюваний органами виконав. влади; судовий контроль. Окрім того, Д. к. може бути заг. і спец. (фінанс., банків., податк., митний, сан.-епідеміол., екол., гірн. тощо), відомчим і надвідомчим. Органи Д. к. застосовують владно-примус. заходи, спрямовані на приведення контрольов. функції у відповідність із прийнятими рішеннями та чинними нормами і правилами. Див. також Контроль.

Літ.: Андрійко О. Ф. Державний контроль: теорія і практика. 1999; Її ж. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. 2004; Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч. Т. 1. 2007 (усі – Київ).

О. Ф. Андрійко

Стаття оновлена: 2007