Державні цінні папери - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державні цінні папери

ДЕРЖА́ВНІ ЦІ́ННІ ПАПЕ́РИ – вид боргових емісійних цінних паперів, які випускають від імені держави уповноважені державні органи та місцеві органи влади для мобілізації позикового капіталу з метою фінансування дефіциту державного чи місцевого бюджетів. До Д. ц. п. відносять облігації внутр. і зовн. держ. позик (держ. облігації), внутр. і зовн. місц. позик, казначей. зобов’язання України. Облігації є осн. формою запозичення ресурсів на борг. ринках. Вони можуть бути: за методом встановлення власника – іменними і на пред’явника; за строками погашення – коротко- (з терміном обігу до 1-го р.), середньо- (від 1-го до 5-ти р.) і довгострок. (понад 5 р.); за ціною розміщення – дисконтні (розміщують зі знижкою стосовно номіналу, погашають за номіналом) і відсотк. (розміщують за номіналом, погашають також за номіналом із виплатою відсотків). Короткострок. облігації держ. позики, як правило, є дисконтними. В окремих випадках можуть випускатися цільові облігації внутр. держ. позик, виконання зобов’язань за якими можливе товарами або послугами.

Ретроспективно емісія Д. ц. п. (у різних формах та в різних країнах) веде свою історію орієнтовно з 2-ї пол. 19 ст. Вона зумовлена необхідністю держави забезпечувати виконання бюджет. завдань. У новіт. історії України вип. Д. ц. п., зокрема облігацій внутр. і зовн. держ. позик, започатковано 1995, коли уряд розпочав залучати борг. ресурси для неінфляц. фінансування держ. бюджету. Фінанс. криза 1998 змусила запровадити конверсійні схеми обслуговування внутр. боргу, вираженого в облігаціях з кількаріч. відстрочкою терміну їх погашення. Водночас облігації зовн. держ. позики підляга ли безумовному погашенню у встановлені строки. Нині найпопулярнішими серед інвесторів є облігації зовн. позик, емісія котрих значно перевищує випуск облігації внутр. позики. Для сегмента ринку облігації місц. позик характерна перемінна активність розвитку: після перших емісій таких цінних паперів у 1996–98 тільки фактично з 2003 почалось його відновлення. Казначей. зобов’язання вперше випущені 1996 у вигляді векселів Держ. казначейства. 2002 для залучення фінанс. ресурсів насел. введено практику 8-серій. емісії дворіч. казначей. зобов’язань. В Україні, згідно з бюджет. законодавством, емітентами Д. ц. п. є Мін-во фінансів, ВР АР Крим і міськради. Емісія Д. ц. п., на відміну від емісії грошей, є неінфляц. засобом фінансування дефіциту держ. бюджету. НБУ – ген. агент КМ України із розміщення облігацій (зокрема й цільових) внутр. держ. позики – виконує операції щодо їх погашення і виплати доходів за ними, а також провадить депозитарну діяльність щодо цих цінних паперів. Розміщення, обслуговування та погашення держ. облігацій на зовн. ринку здійснює Мін-во фінансів, яке на договір. умовах може залучати для цього профес. учасників фонд. ринку. Первин. ринок Д. ц. п. виникає при їх розміщенні емітентом і придбанні першим власником (кредитором), вторинний – при перепродажі. Емісія держ. облігацій і казначей. зобов’язань України становить частину бюджет. процесу, який регламентує закон про Держ. бюджет на відповід. рік. Д. ц. п. можуть бути розміщені у документар. або бездокументар. формах. Облігації внутр. держ. позик поширюють на внутр. фонд. ринку, зовн. – на міжнар. фонд. ринках. Зовн. запозичення з використанням облігацій місц. позик можуть здійснювати лише міськради міст з чисельністю насел. понад 800 тис. осіб. Казначей. зобов’язання розповсюджують виключно на добровіл. засадах серед насел. на внутр. фонд. ринку. Продаж облігацій внутр. держ. і місц. позик та казначей. зобов’язань здійснюють у нац. валюті, облігацій зовн. держ. і місц. позик – у валюті запозичення. Погашення та сплату доходу за держ. облігаціями і казначей. зобов’язаннями гарантують доходи Держ. бюджету України, облігацій місц. позик – доходи місц. бюджетів або ін. джерела. Заг. сума всіх не погашених державою цінних паперів і відсотків за ними складає обсяг держ. боргу, сума непогашених запозичень до місц. бюджетів – місц. боргу. Розміщення держ. облігацій і казначей. зобов’язань України здійснюється у разі дотримання на кінець року гранич. розмірів держ. внутр. і зовн. боргів, передбачених ВР у законі про Держ. бюджет на відповід. рік. Упр. держ. боргом і, відповідно, емісією, обігом і погашенням Д. ц. п. – важлива частина держ. фінанс. політики. Власники Д. ц. п. є кредиторами держави чи органу місц. самоврядування, і як кредитори отримують гарантов. фіксов. дохід протягом строку володіння цими паперами (останній відсотк. платіж – разом із погашенням осн. суми боргу). Виплату доходів і погашення держ. облігацій здійснюють грошима (у нац. валюті) або держ. облігаціями ін. видів (за згодою сторін). Порівняно з ін. борг. і пайовими цінними паперами, як фінанс. інструмент Д. ц. п. мають найвищий рівень надійності та ліквідності.

Літ.: Вдовіна І. О. Державні цінні папери для населення України: дальність та перспективи // Проблеми формування ринк. економіки: Міжвід. наук. зб. К., 2002. Вип. 10; Павлов В. І. Цінні папери в Україні: Навч. посіб. К., 2004.

В. В. Корнєєв

Стаття оновлена: 2007