Державного відродження України організація (ОДВУ) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державного відродження України організація (ОДВУ)

ДЕРЖА́ВНОГО ВІДРО́ДЖЕННЯ УКРАЇ́НИ ОРГАНІЗА́ЦІЯ (ОДВУ) Засн. 1931 у Нью-Йорку з ініціативи О. Сеника-Грибівського на основі відділів УВО у США. Головою обрано офіцера армії США у відставці Г. Германа. Запроваджено форму за взірцем УСС часів 1-ї світ. війни. Для поширення впливу створ. Націоналіст. фонд, у складі якого Укр. Червоний (пізніше – Золотий) Хрест (допоміжна жін. орг-ція), Молоді укр. націоналісти і Чорномор. Січ. Пресові органи – місячники «Вісник ОДВУ» (1932–34), «Націоналіст» (1935–37), «Україна» (1939–41; усі – у Нью-Йорку) та «Самост. Україна» (Чикаґо, від 1948). Одна зі сторін діяльності – фінансування захисту чл. ОУН на суд. процесах у Польщі. Станом на 1938 у складі ОДВУ було бл. 10 тис. чл. З поч. 2-ї світ. війни Федерал. бюро розслідувань США здійснило масштабну перевірку орг-ції. Причиною були низка публікацій щодо її діяльності, напр., у кн. «П’ята колона серед нас» Дж. Брит стверджував, що ОДВУ фінансована нацист. розвідувал. мережею Абвера і прагне контролювати усі великі укр. громад. орг-ції в США. Слідство розпочато у січні 1941 у справі Л. Мишуги (котрому інкримінували пронацист. агітацію та фінансування Гетьманців-державників союзу), завершене у травні 1944 з висновком про сумніви щодо інформаторів звинувачення. Після 2-ї світ. війни ОДВУ підтримало ОУН(м). Голови – О. Неприцький-Грaновський (1935–63), Б.-Т. Гнатюк (1964–70, 1974–80), Б. Шебунчак (від 1982).

П. П. Гай-Нижник

Стаття оновлена: 2007