Державознавство - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Державознавство

ДЕРЖАВОЗНА́ВСТВО – наука про походження, сутність, ознаки, типи, форми, функції, механізми, основні закономірності та фактори розвитку, інститути держави. Д. є предметом низки наук, насамперед філософії, історії, політології, заг. теорії держави і права, конституц. права. Для нього характерні певні підходи до визначення сутності держави та її соц. призначення, а також до питань виникнення як особл. форми орг-ції сусп-ва. Важлива складова Д. – теорії походження держави, що обґрунтовують найсуттєвіші причини та шляхи зародження і виникнення держави (теол., патріархал., органічна, договірна, сусп. насильства, марксист.-ленін., народонаселення, геогр. детермінізму тощо). Ін. складовими є погляди на сутність держави: демократ. теорії характеризують її як засіб забезпечення соц. компромісу та урівноваження різноманіт. сусп. інтересів (теорії плюраліст. демократії, змішаного сусп-ва, заг. добробуту, конвергенції, нічного сторожа та ін.); авторитарні – визначають державу як засіб реалізації та забезпечення інтересів певної соц. групи (теорії еліти, держави начальників, сильної держави, тоталітар. держави, технократії тощо). В аспекті з’ясування соц. характеру державу досліджують як орг-цію соціально неоднорід. сусп-ва, що забезпечує інтереси панівних груп засобами примусу (теорія класової держави); орг-цію влади, засн. на правових приписах і положеннях, що діє у їх межах (теорія правової держави); засіб забезпечення прав і свобод суб’єктів (теорія демократ. держави); надання різноманіт. соц. послуг насел., забезпечення природ. прав і свобод людини та громадянина (теорія соц. держави); законодав. виправдання всевладності адм. органів і можливості їх вторгнення у сферу мін. невід’єм. свободи людини та обмеження її прав (теорія поліцей. держави). Важливим напрямом Д. є визначення нац. особливостей певної держави, зумовлених історією, традиціями, менталітетом нації, рівнем розвитку сусп-ва, що виявляється у формі держави, держ. мові, органах держ. влади, держ. символах тощо.

Літ.: Четвернин В. А. Понятия права и государства: Введение в курс теории права и государства. Москва, 1997; Селіванов В. М. Становлення сучасної парадигми державознавства і державотворення в Україні // Ідеологія державотворення в Україні: Історія і сучасність. К., 1997.

В. Ф. Погорілко , С. В. Бобровник

Стаття оновлена: 2007