Де-рібас (Дерібас) Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Де-рібас (Дерібас) Олександр  Михайлович

ДЕ-РІБА́С (ДЕРІБА́С) Олександр Михайлович (19(31). 12. 1856, Одеса – 02. 10. 1937, там само) – історик, письменник. Брат Л. Де-Рібаса. Закін. комерц. уч-ще, навч. на природн. відділ. фіз.-мат. ф-ту Новорос. ун-ту (Одеса). 1877–80 – співроб. г. «Правда» (Одеса), альманаху «Эхо». 1882–1906 – у Києві, де працював у банків. установах. Займався журналістикою, літ. перекладами, написав лібрето кількох комічних опер. Повернувшись в Одесу, досліджував її минуле, опублікував у г. «Одесский листок» і «Одесские новости» серію істор.-мемуар. нарисів, які згодом склали окрему кн. «Старая Одесса» (О., 1913; репринтні вид. – О., 1990 і Москва, 1995). Пізніші публікації увійшли до 2-го тому цієї книги, який готувався до випуску в Москві (виданий 2004 у Києві). 1911–18 – заст. голови Одес. бібліогр. т-ва при Новорос. ун-ті. Д.-Р. вважав засновниками Одеси чорномор. козаків, а укр. мову – «першомовою» Одеси. Дебютував оповіданням «Лушка» в альманасі «Эхо» (1877, вып. 1; під псевд. С. Покоєв). Значне місце в його творчості 1920–30-х рр. займають сюжети з театр., муз. та худож. життя рідного міста, одес. період біографії О. Пушкіна. Д.-Р. був одним із організаторів музею «Стара Одеса», дир. Одес. публ. б-ки (1921–23), очолював у ній краєзнав. відділ (1925–31), де створив унік. картотеку «Одесика». Припускають, що причиною смерті Д.-Р. стала звістка про закатованого НКВС сина Данила, вченого-хіміка.

Літ.: Варнеке Б. В. Александр де Рибас // Зритель. О., 1922. № 6; Одесса и ее историк // Большевист. знамя. О., 1944, 3 окт.; Зленко Г. Д., Кеда А. А. Де-Рибас Александр Михайлович // Русские писатели. 1800–1917: Биогр. словарь. Т. 2. Москва, 1992; Зленко Г. Д. Как любить свой город, или Прочитаем заново Александра де Рибаса // Вся Одесса: Антология. Словарь. Москва, 1997; Сидоренко Н. Де-Рибас (Дерибас) Олександр Михайлович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11; Зленко Г. Д. Послухаймо Олександра Де-Рібаса // Наук. світ. 2005. № 11.

Г. Д. Зленко

Стаття оновлена: 2007