Деркач Марія Дем’янівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Деркач Марія  Дем’янівна

ДЕРКА́Ч Марія Дем’янівна (25. 06. 1896, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 14. 04. 1972, Львів) – літературознавець. Дружина Пилипа, мати Мирона та Олександри Деркачів. Канд. філол. н. (1952). Закін. Карлів ун-т (Прага, 1926) зі ступ. д-ра філософії. Працювала 1930–39 н. с. б-ки НТШ (Львів); 1939–41 – зав. відділу рукописів Львів. філії Центр. наук. б-ки АН УРСР; 1939–45 – ст. н. с. Львів. відділу Ін-ту літ-ри АН УРСР; водночас 1941–44 – бібліотекар Держ. б-ки; 1945–47 – кер. укр. відділу Б-ки АН УРСР (Київ); 1950–56 – в Ін-ті літ-ри АН УРСР (Київ): від 1952 – ст. н. с.; 1956–60 – ст. н. с. відділу літ-ри Ін-ту сусп. наук АН УРСР (Львів). Досліджувала життя і творчість Лесі Українки, брала участь у виданнях її творів, зокрема підготувала кн. «Неопубліковані твори» (Л., 1947), склала примітки та була консультантом видання «Твори у 5-ти т.» (т. 4: «Художні переклади. Статті», 1954; т. 5: «Листи», 1956; обидва – Київ). Авторка низки публікацій про І. Франка, М. Павлика, О. Кобилянську, О. Решкевич, Л. Яновську, О. Ярошинську, К. Малицьку та ін., а також праць, присвяч. літ.-громад. жін. руху в Зх. Україні. Серед статей: «Франко – літературний критик Лесі Українки» // «Творчість Івана Франка», 1956; «Невідома редакція поеми Івана Франка “Смерть Каїна”» // «Іван Франко. Статті», 1960 (обидві – Київ).

Літ.: Марія Деркач (1896–1972): Бібліогр. покажч. Спогади. Розвідки. Листи. Л., 1999; Ониськів М. Сліди на стежках // ЛУ. 2006, 30 берез.

Л. І. Міщенко

Стаття оновлена: 2007