Дерлиця Микола Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дерлиця Микола  Михайлович

ДЕ́РЛИЦЯ Микола Михайлович (23. 04. 1866, с. Застав’є, нині с. Баворів Терноп. р-ну Терноп. обл. – 14. 03. 1934, с. Тростянець, нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл.) – письменник. Закін. Львів. духовну семінарію (1893). Служив парохом на Станіславщині. Організовував читальні «Просвіти», кооперативи, сільс. хори. Підтримував творчі зв’язки з І. Франком, В. Гнатюком. Опублікував етногр. нарис «Селянські діти» («Етнограф. зб. НТШ», Л., 1898, т. 5), у якому, зокрема, подав тексти колискових пісень, записаних на Зх. Україні. Як письменник дебютував оповіданням «Пташенята» («ЛНВ», 1900, т. 10). Окремою книгою вийшла його зб. оповідань, нарисів з життя селян, сільс. інтелігенції та дітей «“Композитор” і інші оповідання» (Л., 1904). Автор соц.-побут. повістей «Марта» (1928) і «В Млаках» (1930), на тему 1-ї світ. війни «Воєнний дідич: Образок світової війни» (1928; усі – Коломия). Низку творів Д. опубл. у зб. «Образки з життя» (Л., 1989).

П. Г. Баб’як

Стаття оновлена: 2007