ДЕ́РМАН Григорій Львович (13(25). 05. 1890, м. Бахмут, нині Артемівськ Донец. обл. — 18. 11. 1983, Харків) — лікар-патолого­анатом. Доктор медицини (1936), професор (1940). Закін. Харків. університет (1913). Працював військ. лікарем. 1916–41 — в Ін­ституті лаборатор. діагностики (Харків): асист., завідувач від­ділу, дир., наук. кер.; водночас 1919–27 — у Харків. мед. ін­ституті; очолював каф. патол. анатомії Укр. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів (Харків, 1930–41 та 1944–45), Харків. (1932–41 та 1945–71), Іжев. (РФ, 1942–44) мед. ін­ститутів. Основний напрям наукових досліджень — морфологія гіпертон. хвороби й атеро­склерозу. Ви­вчав ретикулоендотеліал. системи; проводив екс­перим.-морфол. дослідж. ролі легенів, печінки і селезінки в ліпоїд. обміні; досліджував жирову тканину в плодів і новонароджених, морфогенез туберкульозу, аліментарно-токсичну алейкемію. Описав клітини Тюрка у хворих на висип. тиф, особливості морфології шлунк.-кишк. тракту при скарлатині, міоцити Аничкова при дит. інфекц. хворобах. Автор класифікації черевнотифоз. процесів.