Дерменджи Абдула Ібраїмович

Визначення і загальна характеристика

ДЕРМЕНДЖИ́ Абдула Ібраїмович (псевд.: Тиктель, Ялыбойлу; 01(14). 04. 1905, с. Кекенеїз Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Оползневе Ялтин. міськради АР Крим — 31. 01. 1976, Ташкент) — кримськотатарський письмен­ник, літературний критик. Член СП СРСР (1934). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Ялтин. пед. технікумі (1921–26), Крим. пед. ін­ституті (Сімферополь), закін. курси при Моск. ін­ституті журналістики. 1926–31 — літ. спів­роб., ред. г. «Яш къувет» («Молода сила»); 1931–34 — ред. бахчисарай. рай. газети; 1934–37 — літ. спів­роб., завідувач від­ділу, заст. ред. г. «Къызыл Къырым» («Червоний Крим»). 1938 ре­пресов. 1939–41 — ред. Крим. радіокомітету. Прихильник ідеології пролеткульту. Брав участь у кампаніях проти «міліфірківців», «бурж. націоналістів», натуралізму. 1944 ви­їхав в Узбеки­стан до депортов. родини. 1957–68 — відп. секр., заст. ред. г. «Ленин байрагъы» («Ленінський стяг»). Почав друкуватися від 1926. Писав про життя звичай. людей, селян, місце жінки в громад. житті. Автор зб. оповідань «Кечид девриде» («У пере­хідний період», Сф., 1930), «Аят де­станы» («Де­стан життя», 1970), «Замандашлар» («Сучасники», 1971), повістей «Чайырлар» («Чайири», 1933), «Учюнджи несиль» («Третє поколі­н­ня», 1935), «Баш эгмегенлер» («Не­скорені», 1979).

Пр.: Пролетар эдебияты ичюн куреш: Эдебий тенкъид (Боротьба за пролетарську літературу: Літ. критика). Акъмесджид, 1930; Поэзиямыз акъакъында фикирлер (Роз­думи про поезію). Акъмесджид, 1936; Аят ёлунен: Эдебий-тенкъидий макъалелер (Дорогою життя: Літ.-крит. ст.). Ташкент­те, 1973.

Літ.: Сейдамет Д. Абдул­ла Дерменджи: Эдебий сурет (Абдула Дерменджи: Літ. порт­рет). Ташкент, 1981; Деятели крымскотатарской культуры. (1921–1944 г.): Биобиблио­графический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999; Къуртнезир.

З. Х. Куртнезіров

Завантажити статтю