Дерменджи Абдула Ібраїмович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дерменджи Абдула  Ібраїмович

ДЕРМЕНДЖИ́ Абдула Ібраїмович (псевд.: Тиктель, Ялыбойлу; 01(14). 04. 1905, с. Кекенеїз Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Оползневе Ялтин. міськради АР Крим – 31. 01. 1976, Ташкент) – кримськотатарський письменник, літературний критик. Чл. СП СРСР (1934). Учасник 2-ї світ. війни. Навч. у Ялтин. пед. технікумі (1921–26), Крим. пед. ін-ті (Сімферополь), закін. курси при Моск. ін-ті журналістики. 1926–31 – літ. співроб., ред. г. «Яш къувет» («Молода сила»); 1931–34 – ред. бахчисарай. рай. газети; 1934–37 – літ. співроб., зав. відділу, заст. ред. г. «Къызыл Къырым» («Червоний Крим»). 1938 репресов. 1939–41 – ред. Крим. радіокомітету. Прихильник ідеології пролеткульту. Брав участь у кампаніях проти «міліфірківців», «бурж. націоналістів», натуралізму. 1944 виїхав в Узбекистан до депортов. родини. 1957–68 – відп. секр., заст. ред. г. «Ленин байрагъы» («Ленінський стяг»). Почав друкуватися від 1926. Писав про життя звичай. людей, селян, місце жінки в громад. житті. Автор зб. оповідань «Кечид девриде» («У перехідний період», Сф., 1930), «Аят дестаны» («Дестан життя», 1970), «Замандашлар» («Сучасники», 1971), повістей «Чайырлар» («Чайири», 1933), «Учюнджи несиль» («Третє покоління», 1935), «Баш эгмегенлер» («Нескорені», 1979).

Пр.: Пролетар эдебияты ичюн куреш: Эдебий тенкъид (Боротьба за пролетарську літературу: Літ. критика). Акъмесджид, 1930; Поэзиямыз акъакъында фикирлер (Роздуми про поезію). Акъмесджид, 1936; Аят ёлунен: Эдебий-тенкъидий макъалелер (Дорогою життя: Літ.-крит. ст.). Ташкентте, 1973.

Літ.: Сейдамет Д. Абдулла Дерменджи: Эдебий сурет (Абдула Дерменджи: Літ. портрет). Ташкент, 1981; Деятели крымскотатарской культуры; Къуртнезир.

З. Х. Куртнезіров

Стаття оновлена: 2007