Дерменджи Еюп Ереджепович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дерменджи Еюп  Ереджепович

ДЕРМЕНДЖИ́ Еюп Ереджепович (14. 02. 1907, с. Кекенеїз Ялтин. пов. Таврій. губ., нині Оползневе Ялтин. міськради АР Крим – 11. 09. 1945, м. Гур’єв, нині Атерау, Казахстан) – кримськотатарський письменник. Чл. СП СРСР (1934). Закін. Крим. пед. ін-т (Сімферополь). Учителював, брав участь у створенні підручників і посібників для кримськотатар. шкіл: «Ана тили дерслиги» («Підручник з рідної мови»), «Догъру язув» («Правопис»; обидва – 1938), «Грамматика ве догъру язув» («Граматика і правопис», 1940). Дебютував як поет 1928. Писав про батьківщину, свій народ, місце людини в житті. Автор зб. поезій «Алев орьгюси» («Узор полум’я», 1934). Писав твори про дітей і для дітей: казки «Къартбаба ве онынъ Арслан копеги» («Дідусь і його пес Арслан», 1931), «Айнеджи тилькининъ олюми» («Смерть хитрої лисички», 1939; окрема книга кримськотатар., рос. й укр. мовами – 1995), вірш «Асанчыкъ» («Асанчик», 1937; усі – Сімферополь). 1944 мобілізов. до труд. армії, працював на буд-ві з-ду в Гур’єві. Нестерпні умови та переслідування призвели Д. до самогубства.

Літ.: Ялыбойлу. Шаир ве педагог Эюп Дерменджи (Поет і педагог Еюп Дерменджи) // Ленин байрагъы (Ленінський стяг). 1969, 31 Ммайыс; Бекиров Дж. Шаирнинъ талийи (Доля поета) // Йылдыз (Зірка). 1997. № 3; Деятели крымскотатарской культуры; Къуртнезир.

Дж. Б. Бекіров , Ш. Е. Юнусов

Стаття оновлена: 2007