Дерюгін Іван Костянтинович — Енциклопедія Сучасної України

Дерюгін Іван Костянтинович

ДЕРЮ́ГІН Іван Костянтинович (05. 12. 1928, м. Зміїв, нині Харків. обл. – 10. 01. 1996, Київ) – спортсмен (сучасне п’ятиборство). Чоловік Альбіни, батько Ірини Дерюгіних. М. сп. (1950). Засл. м. сп. СРСР (1957). Суддя респ. категорії (1954). Держ. нагороди. Закін. Київ. ін-т фіз. культури (1957). Чемпіон 16-х Олімп. ігор (Мельбурн, 1956) у команд. заліку. Сріб. призер Спартакіади народів СРСР 1956 в особистому заліку. Переможець 1-ї Спартакіади дружніх народів (м. Ляйпциґ, Німеччина, 1958). Чемпіон світу 1961 (Москва) у команд. заліку і сріб. призер в особистому. Неоднораз. чемпіон (1949–54) та рекордсмен (1949) України з плавання на дистанціях 400–1500 м вільним стилем. Тренери – Н. Ченкуров, С. Лещев. Працював інструктором-спортсменом і тренером у Держкомспорті УРСР (1957–64) і СКА (1965–90; обидва – Київ).

С. К. Фомін

Статтю оновлено: 2007

Покликання на статтю
С. К. Фомін . Дерюгін Іван Костянтинович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26290 (дата звернення: 23.04.2021)