Дерябін Володимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дерябін Володимир  Іванович

ДЕРЯ́БІН Володимир Іванович (02. 11. 1946, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) – художник театру, живописець, графік. Засл. діяч мист-в України (2007). Закін. Харків. художнє уч-ще (1969; викл. П. Шигимага). Вчителював (1969–71 та 1987–91); працював художником Худож.-вироб. комбінату в Харкові (1971–73) та Полтав. міського Будин-ку культури (1976–78), гол. художником Театру муз. комедії у м. Саранськ (Мордовія, РФ, 1981–83), методистом Полтав. наук.-метод. центру нар. творчості (1983–87); дир. Малого твор. наук.-вироб. підпр-ва «Засвіт» у Полтаві (1991–2003); відтоді – гол. художник Полтав. укр. муз.-драм. театру ім. М. Гоголя. Учасник мист. виставок від 1969. Персон. – у смт Диканька Полтав. обл., Мюнхені (обидві – 1991), Києві (1995), Полтаві (1996, 1998), Польщі (2005), м. Бордо (Франція, 2007). Оформив вистави: «Циганська любов» Ф. Легара (1981), «Цілуй мене, Кет!» К. Портера (1982), «Дорога моя Памела» Дж. Патріка (2003), «Сорочинський ярмарок» М. Старицького, «Танцюють всі» за п’єсою «Вдови» С. Мрожека (обидві – 2004), «Поміняла свекруха невісток» В. Канівця (2006).

Тв.: живопис – «Осінь» (1971), триптих «Моє життя» (1986), «Костел у Кракові» (1994), «Чаклунка» (1995), «Празькі ритми» (1996), диптих «Сни Гоголя» (2003), «В саду бажань», «Спекотне літо» (обидва – 2006); графіка – «Вечірні мотиви» (1996).

Літ.: Віценя Л. У безмежних пошуках себе // Зоря Полтавщини. 2004, 31 берез.; Жовнір Н. Володимир Дерябін – дивак, що віз чисті полотна у Прагу // Веч. Полтава. 2007, 11 жовт.

Л. Ю. Лабзова

Стаття оновлена: 2007