Десна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Десна

ДЕСНА́ – річка, територія басейну якої знаходиться в межах РФ (Смоленська, Брянська і Курська області) та України (Чернігівська, Сумська і Київська області), ліва притока (найдовша та друга після Прип’яті за величиною басейну) Дніпра. Довж. 1130 км (у межах України – 591 км), пл. бас. 88,9 тис. км2 (у межах України – 33,8 тис. км2). Бере початок побл. м. Єльня на Смолен. височині, впадає в Дніпро за декілька км вище Києва (за 920 км від його гирла). Верхня та середня частини бас. Д. лежать у зоні мішаних лісів, нижня – у лісостеповій. Долина переважно трапецієподібна, широка; у верх. та частково серед. частинах – асиметрична, з низьким лівим і високим (до 35–40 м) правим берегами, нижче – пологі та піщані береги. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Русло Д. звивисте, у верх. частині укр. ділянки шир. бл. 100 м, нижче Чернігова – 150 м, у пониззі – 200 м. Пересічна глиб. 2–4 м, макс. – 17 м. Похил річки 1м/км. Гол. притоки: праві – Судость, Снов, ліві – Болтва, Навля, Неруса, Сейм, Остер. Живлення переважно снігове. Д. – типова рівнинна річка з високим весн. водопіллям та низькими літньою і зимовою меженями. Коливання рівнів досягають 3–4 м. Середньорічна витрата води в гирлі Д. 361 м3/сек., побл. Чернігова – 326 м3/сек. (за багаторіч. період складали від 29,4 до 8090 м3/сек.). Льодостав утворюється у грудні, скресає у березні–квітні. Вода гідрокарбонатна кальцієва з мінералізацією: весною – 271, влітку – 351, взимку – 376 мг/дм3. Д. – значна транспортна магістраль, судноплавна до Новгород-Сіверського (535 км від гирла), а малотоннажне нерегулярне судноплавство здійснюють до пристані Жуковка (вище Брянська). Для регулювання стоку та госп. цілей у бас. Д. споруджено понад 650 ставків, а також Верхньодеснян. водосховище для потреб Смолен. АЕС. На Сеймі розташ. Курська АЕС. Водні ресурси річки використовують для водопостачання насел. пунктів (Деснян. водозабір дає понад 50 % водопостачання Києва) та риборозведення. З пригирлової ділянки воду Д. перекачують (1–2 м3/сек.) у р. Трубіж для функціонування Трубіз. осушувал.-зрошувал. системи (Київ. обл.). Для поліпшення якості води Д. та відтворення водних ресурсів здійснюють заходи, намічені в «Національній програмі екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» (1997). Серед них – боротьба з ерозією, створення захис. насаджень на пісках, у ярах та вздовж річок бас. Д.; буд-во очис. споруд і систем зворот. водопостачання з метою захисту водних ресурсів від забруднення. У бас. Д. проведено паспортизацію малих річок, охороняються болотні масиви, що мають водорегулювал. значення, зокрема у Черніг. обл. оголош. заповідними понад 40 тис. га боліт. На укр. ділянці Д. стік води вимірюють на трьох водних постах Гідрометслужби: Розльоти (відстань від гирла 461 км), Чернігів (205 км) та Літки (36 км). Здійснюють моніторинг якості води (понад 10 створів). На Д. – міста Брянськ, Новгород-Сіверський, Чернігів, Остер. Річка та її береги є важливим рекреац. р-ном з числен. базами відпочинку. Неповторні краєвиди Д. описав у кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженко.

Літ.: Десна в межах України. К., 1964; Хільчевський В. К. Роль агрохімічних засобів у формуванні якості вод басейну Дніпра. К., 1996; Вишневський В. І. Річки і водойми України. К., 2000; Гідролого-гідрохімічна характеристика мінімального стоку річок басейну Дніпра. К., 2007.

В. К. Хільчевський

Стаття оновлена: 2007