Крагельський Ян - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крагельський Ян

КРАГЕ́ЛЬСЬКИЙ Ян (Krahelski Jan; 25. 05. 1884, нині Білорусь – 1960, м. Ґданськ, Польща) – польський політичний діяч. Син учасника польс. повстання 1863–64, який був засланий у Сибір (Росія), батько поетеси К. Крагельської (1914–44). Закін. Вищу тех. школу в Празі (1908). Володів маєтком у с. Мазурка (нині Мінської обл.). Під час 1-ї світ. війни – офіцер рос. армії; 1918–20 служив у Вій­ську Польському. Від 1921 – на держ. службі, зокрема 1926–32 очолював Поліс. воєводство, до якого входили етнічні укр. землі. Звільн. з посади воєводи через неприйняття офіц. польс. політики щодо українців і білорусів, відносини з якими вважав за не­обхідне розбудовувати на цивілізов. засадах. Розкритикував перепис 1931 за фальсифікацію етніч. стану насел. Поліс. воєводства (зокрема українців записували у графу «тутешні», позбавляючи їх нац. ідентичності). Вважав, що уряд. політика де­­українізації і полонізації місц. насел. шкодить інтересам Поль­щі, а «український народ вже є цілісним, має власну багату культурну спадщину», і в майбут­ньому «українська державна незалежність стане доконаним фактом». Після відставки політ. діяльністю не займався.

Літ.: Ільїн О. Українська частина Полісся має вже поняття національної не­залежності // Над Бугом і Нарвою. 2008. № 1.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2014