Діброва

ДІБРО́ВА — ліс, у якому пере­важає дуб з супутніми широколистяними породами — кленом гостролистим, липою серцели­стою, ясенем звичайним, грабом тощо. Формуються Д. на родючих опідзолених чорноземах, темно-сірих та сірих ліс. і, як виняток, — на дерново-підзолистих кислих ґрунтах. Поширені у зонах мішаних лісів, лісо­степ. та на Пн. степ. зони. В Україні Д. є панівною ліс. формацією у лісо­степ. зоні, де зростають у межиріч­чях і заплавах річок. За­звичай вони мають складний дерево­стан, де в першому ярусі пере­важає дуб з домішкою ясена і вʼяза, в другому — граб або липа серцелиста. У пд. частині ареалу пошире­н­ня зростають одно­ярусні Д. з дуба звичайного з вираженим під­ліском з ліщини, клена татарського, свидини криваво-червоної. У роз­виненому травʼяному покриві — яглиця, зірочник лісовий, осока волосиста, зеленчук жовтий, копитняк тощо. Д. — най­продуктивніші ліси України, в яких зро­стає низка рідкіс. і реліктових видів рослин. Вони дають цінну деревину, захищають ґрунти від ерозії. Найцін­ніші їхні масиви (Чорноліський, Подільський, Савранський тощо) охороняються.

Завантажити статтю