Діденко Кирило Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Діденко Кирило  Васильович

ДІДЕ́НКО Кирило Васильович (22. 05 (04. 06). 1907, с. Великі Єрчики, нині Сквир. р-ну Київ. обл. – 03. 06. 1984, Київ) – скульптор. Чл. СХУ (1944). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. худож.-індустр. профшколу (1927; викл. В. Климов), Моск. вищий худож.-тех. ін-т (1931; викл. В. Мухіна), навч. в Ін-ті пролетар. образотвор. мист-ва в Ленінграді (нині С.-Петербург). 1927–44 – у Москві. Учасник мист. виставок від 1927. Персон. – у Києві (1971). Працював у галузі агітац. мист-ва, виконував роботи з наоч. агітації на пром. підпр-вах. У твор. доробку – портрети класиків рос. та укр. літ-р, художників, героїв 2-ї світ. війни, діячів культури. Портретам Д. притаманні психол. виразність та документальність. Окремі роботи зберігаються у Херсон., Рівнен. краєзнав. музеях, Харків. ХМ, Нац. музеї історії України (Київ), Нац. заповіднику Т. Шевченка у Каневі (Черкас. обл.), Тульс. ХМ (РФ).

Тв.: портрети – «Червоноармієць» (1927, 1937, 1947), В. Маяковського (1935), генерал-лейтенанта О. Ігнатьєва (1943), ком-ра партизан. з’єднання О. Федорова, комісара партизан. з’єднання З. Богатиря, партизана-підривника Д. Чечені (усі – 1944), Героя Рад. Союзу П. Буйка (1945), арх. П. Альошина (1946), художників В. Касіяна, М. Глущенка (обидва – 1947), письменників П. Панча, С. Скляренка (обидва – 1948), селекціонера І. Магоммеда (1949), бандуриста П. Колесника (1955), Т. Шевченка (1961), заст. штабу укр. партизан. руху Л. Дрожжина (1963), лікаря-партизанки М. Маєвської (1965), козака Є. Богаченка (1967).

Літ.: Кирило Васильович Діденко. Виставка скульптури: Каталог. К., 1971.

Л. М. Гутник

Стаття оновлена: 2007