Дідик Надія Ярославівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дідик Надія  Ярославівна

ДІ́ДИК Надія Ярославівна (24. 01. 1954, м. Стрий Львів. обл.) – живописець. Сестра І. Боднаря дружина І. Дідика. Чл. НСХУ (2003). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1975; викл. С. Заблоцька, В. Манастирський, В. Овсійчук). Працювала модельєром Ужгород. швей. ф-ки (1975–77) та Закарп. комбінату муз. т-ва УРСР (1977–82); дизайнером комбінату «Торг-реклама» (1983–85); від 1985 – викл. Ужгород. коледжу мист-в. Учасниця обл. (від 1988), всеукр. та закордон. (від 2002) худож. виставок, пленерів. Персон. – у Стрию (1992), Троссберзі (1997), Дюркгаймі (2002; обидва – Німеччина), Ужгороді (1998, 2003–04). Декоративність та експресивність натюрмортів Д. відповідає асоціативності, настроєвості та сучас. пластич. пошукам. Улюблений жанр – натюрморт. Окремі полотна зберігаються у Запоріз. ХМ.

Тв.: живопис – «Натюрморт із дзвіночками» (1995), «Шторм», «Після дощу» (обидва – 1996), «Старе місто – “Токай”» (1999), «Натюрморт із кульбабами», «Добрий вечір, або Пані у жовтому», «Регата», «Натюрморт з апельсином», «Натюрморт із динькою», «Гірський пейзаж» (усі – 2001), «Оголена», «Відпочинок», «Весняні мелодії» (усі – 2002), «Сонячний натюрморт», «Вулиця Ракоці» (обидва – 2003), «Скляний столик», «Натюрморт із синьою вазою», «Ранковий натюрморт» (усі – 2004), «Вечоріє» (2005); графіка – «Той, хто розіп’ятий за нас» (1999), диптих «Міленіум» (2000), «Ілона Зріні» (2001), «Ференц Ракоці», «Золота клітка» (обидва – 2002), «Лайош Кошут» (2003), «Композиційні розваги» (2004), «Пташине царство» (2005).

Літ.: Цалин Л. Відлуння «Срібних дзвонів» // Фортуна. 2003, 23 січ.; Козоріз І. Виставка, присвячена мамі // Фест. Ужгород, 2004, 31 січ.; Маринець М. Кольорова гармонія Надії Дідик // Вісті Ужгородщини. 2004, 7 лют.; Шумилович Б. Мистецька творчість Івана та Надії Дідиків // ОМ. 2007. № 1.

О. В. Юрченко-Микита

Стаття оновлена: 2007