Дідоренко Едуард Олексійович
ДІДО́РЕНКО Едуард Олексійович (10. 07. 1938, м. Ворошиловград, нині Луганськ — 01. 09. 2007, там само) — правознавець. Доктор філософії у галузі права (1993), професор (1993), член-кореспондент АПрНУ (1993). Народний депутат України (1990–94). Ордени «За заслуги» 3-го (1998) і 2-го (2003) ступ. та князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2004). Закін. Ростов. університет (РФ, 1966). Від 1957 працював у органах МВС, зокрема 1984–89 — заступник міністра, 1-й заст. міністра внутр. справ Узбец. РСР; 1989–94 — нач. Упр. МВС України в Луган. обл.; 1994–2007 — ректор Луган. університету внутр. справ. Досліджував проблеми кримінології, організов. злочинності й боротьби з нею. Гол. ред. «Вісника Луганського державного університету внутрішніх справ» (1997–2007). Його ім’я присвоєне Луган. університету внутр. справ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Оперативная комбинация. К., 1975 (співавтор); Правовые и организационно-тактические проблемы оперативной разработки. К., 1979; Оперативно-профилактическое наблюдение. К., 1982 (співавтор); Многофакторность феномена теневой экономики: стратегия и тактика. Лг., 1997; Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ. Лг., 1999; Процессуальный статус ОРД в уголовном судопроизводстве. Лг., 2000 (співавтор); Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое обеспечение). Ч. 1. Лг., 2006 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
