Дідур Адам - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Дідур Адам

ДІ́ДУР Адам (Didur Adam; 24. 12. 1873 (за ін. даними – 1874), с. Воля Сенкова Сяноц. пов., Лемківщина, нині Польща – 07. 01. 1946, м. Катовіце, Польща) – польський співак (бас), режисер і педагог. З походження українець. Навч. у Консерваторії Галиц. муз. т-ва у Львові (1892–95; кл. В. Висоцького), у Мілані у Ф. Емеріха. Дебютував 1894. Співав в Італії (1895–99, 1903–06 – в театрі «Ла Скала», Мілан), Польщі (1899–1903, Варшава), Єгипті, США (1907–08 – у «Мангеттен-опера», 1908–32 – у «Метрополітен-опера», Нью-Йорк). Гастролював у С.-Петербурзі, Москві, Києві, Одесі, Харкові, Львові (1908, 1910, 1926). У 1932–39 – худож. кер. Львів. театру опери та балету; 1939–44 – худож. кер. Великого театру у Варшаві, проф. Варшав. консерваторії і Польс. муз. т-ва; від 1945 – проф. Консерваторії та дир. Опер. театру в Катовіце. Володів феноменал. голосом широкого діапазону, першоклас. дикцією і бездоган. вокал. технікою. У його виконанні експресія, сила звучання поєднувалися з прозорістю барв, вокал.-сценіч. виразністю. У концерт. репертуарі – твори укр., рос., зарубіж. композиторів. 1920 на грамплатівку записав дві укр. нар. пісні в обробці Цимбаліста. Здійснив кілька постановок опер, зокрема «Зачарований замок» С. Монюшка, «Фауст» Ш. Ґуно, «Аїда» Дж. Верді, «Тоска» Дж. Пуччіні. Знявся у низці кінострічок. Серед учнів – Є. Зарицька, І. Маланюк, Т. Юськів.

Партії: Борис Годунов (однойм. опера М. Мусоргського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Стольник, Збігнєв («Галька», «Зачарований замок» С. Монюшка), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Кецал («Продана наречена» Б. Сметани), Дулькамара («Любовний напій» Ґ. Доніцетті), Скарпіа («Тоска» Дж. Пуччіні), Генріх («Лоенґрін» Р. Ваґнера).

Літ.: Гастроли Дидура в Петербурге // РМГ. 1909. № 42; Дидур и Шаляпин // Там само; L. Mazepa. Adam Didur we Lwowie. Wrocław, 2002.

Л. З. Мазепа

Стаття оновлена: 2007