Краєзнавства Український комітет

КРАЄЗНА́ВСТВА Український комітет Діяв 1925–34 у Харкові як під­роз­діл упр. наук. установами Нар. комісаріату освіти УСРР. У становлен­ні й організації К. У. к. ви­окремлюють 4 етапи: 1924 — травень 1925 — під­готов.; травень 1925 — 1927 — юрид. і організац. становле­н­ня; 1927 — 1-а пол. 1929 — ефективна творча праця; 2-а пол. 1929 — поч. 1934 — згорта­н­ня та припине­н­ня діяльності. На час його створе­н­ня в УСРР понад 350 осередків гуртували наук.-краєзн. актив навколо дослідж. і популяризації регіон. про­блем. Ріше­н­ня про заснува­н­ня К. У. к. ухвалила 1-а Всеукр. краєзн. конф., що від­бу­лася 25–31 травня 1925 в Харкові. На ній сформовано концепцію роз­витку краєзн. руху в нових рад. умовах (зорієнтовано його на т. зв. вироб. крає­знавство), обрано склад К. У. к. із пред­ставників різних організацій (Вищої ради нар. господарства, Держ­­плану, Центр. статист. упр., Держ­видаву, Пролетстуду, С.-г. наук. комітету, Робземлісу та ін.) і президію: М. Яворський (голова), М. Криворотченко (за­ступник голови), О. Лазарис (відп. секр.). Доповіді, ви­ступи, ухвали і резолюції конф. склали теор.-методол. основу діяльності К. У. к. і були транс­формовані в докумен­ти — положе­н­ня, статут комітету, статути низових організацій, інструк­ції, про­грами. 12 грудня 1925 упр. наук. установами Нар. комісаріату освіти УСРР затвердило під­готовлене президією «Положе­н­ня про Український комітет крає­знавства», а 13 вересня 1926 роз­глянуло пита­н­ня «Про штати Комітету крає­знавства» (1926 роз­почалося й фінансува­н­ня діяльності). К. У. к. здійснив значну організац. і ме­тод. роботу, спрямов. на ін­ституціоналізацію краєзн. руху в УСРР: сформував окружні комітети (бюро) крає­знавства, рай. товариства, систему гуртків у школах, сільбудах та на під­приємствах, мережу кореспондентів; під­готував типовий Статут краєзн. товариства; роз­робив порядок кон­ституюва­н­ня низових осередків; надіслав на місця 3 тис. анкет з метою проведе­н­ня обліку краєзн. сил, налагодже­н­ня з ними контактів і спів­праці. Президія 1–2 рази на місяць роз­глядала про­блеми роз­витку крає­знавства (зокрема 1927 на 18-ти засі­да­н­нях опрацьовано 99 питань), звʼязок з місц. організаціями під­тримувала шляхом листува­н­ня, ви­їздів, че­рез мережу кореспондентів (на 1 січня 1929 — 65) та ж. «Крає­­­знавство». Комітет сприяв створен­ню краєзн. музеїв, публікації краєзн. праць, дослідж. села, роз­витку шкіл. крає­знавства. На 1 січня 1929 у 32-х округах йому під­порядк. 51 товариство і 658 гуртків (18 810 чл.). Діяльність К. У. к. гальмували нехтува­н­ня Нар. комісаріату освіти УСРР про­блемами краєзн. руху і незадовільне фінансува­н­ня (від­сутність коштів на ви­да­н­ня жур­налу, від­рядже­н­ня, під­тримку місц. краєзн. проектів), а зупинили ре­пресії, яких за­знали майже всі його чл. (оста­н­ня виявлена згадка про існува­н­ня комітету датована 10 лютого 1934 — днем арешту М. Криворотченка).

Завантажити статтю