Діма

Визначення і загальна характеристика

ДІ́МА (справж. — Ходимчук Діамара Олексіївна; ін. псевд. — Карпо Кропива; 31. 10. 1925, м. Ромни Полтав. губ., нині Сум. обл.) — письменниця, актриса. Дочка О. Ходимчука та Н. Пилипенко. 1942 вивез. на примус. роботи до Німеччини. Від 1945 жила у Парижі, де закін. Вищі курси франц. мови і працювала у театрі під керівництвом матері. Від 1959 — у Нью-Йорку. Авторка поет. зб. «Волошки» (Париж, 1947), «Росяні зорі» (Мюнхен, 1952), «Мить» (Париж, 1955), «Третій берег» (1963), «Зустріч років» (1973), «Осіннє мереживо» (1984; усі — Нью-Йорк). Лірика Д. світла, часом тужлива, сповнена щирості; най- вдаліші настроєві і пейзажні мініатюри, зокрема у контрасті з урбаніст. реаліями, елегійні спогади про батьківщину. Добре володіє верлібром. Низку поезій Д. покладено на музику. У співавт. з О. Залеським створила пісню-марш «Ми роду козацького діти». У доробку Д. — проз. і поет. книги для дітей «М’ячик-скачик» (1954), «Їжачок» (1958; обидві — Париж), «Кіт-музика» (Нью-Йорк, 1971); п’єси «Шлях до свого дому» (1950), «Пересаджені квіти» (Буенос-Айрес, 1957; зіграла роль Христини), «Хміль», «Ваші знайомі» («Нові дні», Торонто, 1958), «Книжко моя, книжко» («Наше життя», Нью-Йорк, 1966), «Одного весняного дня» («Веселка», 1975); оповідання «Гіркий вітер» («Київ», Філадельфія, 1960, ч. 3–4); кн. нарисів «День подорожі» (Мюнхен, 1958; вирізняється імпресіоніст. стилем письма).

Завантажити статтю