Краєзнавство
«КРАЄЗНА́ВСТВО» — журнал. Заснований 1927 у Харкові Українським комітетом краєзнавства з метою популяризувати та координувати краєзнавчий рух в УСРР. Виходив до 1930 українською мовою неперіодично: 1927 — 3 числа, 1928 — 5, 1929 — 2, 1930 — 1; наклад 1–3 тис. примірників. Основні розділи: «Загальний», «Методика краєзнавчої роботи», «Шкільне краєзнавство», «Наш край», «Життя краєзнавчих організацій». Висвітлював загальні теоретичні і методичні питання краєзнавства, досвід роботи краєзнавчих осередків (переважно на Волині, Поділлі, Черкащині, Дніпропетровщині, Харківщині); вміщував наукові розвідки історичної, географічної, етнографічної, діалектологічної, фольклористичної тематики. Відповідальний редактор — М. Криворотченко; серед дописувачів — К. Дубняк, Ф. Козубовський, В. Кравченко, Є. Лавренко, М. Левицький, С. Рудницький, К. Червʼяк, О. Яната. Припинив існування через відсутність фінансування та розгортання репресій проти членів Українського комітету краєзнавства. Відновлений 1993 у Києві як друкований орган Всеукраїнської спілки краєзнавців. Виходить щоквартально українською мовою; наклад 500 прим. Постійні рубрики: «Літопис українського краєзнавства», «Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення», «Краєзнавство в особах», «Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку», «Вітчизняне памʼяткознавство: традиції, досвід, перспективи», «Історія України у світлі регіональних досліджень», «Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс». Публікує статті, присвячені історії краєзнавчого руху в Україні; галузям краєзнавства; збереженню, використанню, популяризації памʼяток історії та культури; теорії та практиці українського музейництва, памʼяткознавства та туристичної справи; питанням історичної регіоналістики, мікроісторії та історії повсякденності. Головний редактор — О. Реєнт (від 2012).