Краєзнавство - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Краєзнавство

«КРАЄЗНА́ВСТВО» – журнал. Засн. 1927 у Харкові Укр. ком-том краєзнавства з ме­­тою популяризувати та координувати краєзн. рух в УСРР. Виходив до 1930 укр. мовою непе­­ріодично: 1927 – 3 числа, 1928 – 5, 1929 – 2, 1930 – 1; наклад 1–3 тис. прим. Осн. розділи: «За­­гальний», «Методика краєзнавчої роботи», «Шкільне краєзнав­­ство», «Наш край», «Життя крає­­знавчих організацій». Висвітлю­­вав заг. теор. і метод. питання краєзнавства, досвід роботи краєзн. осередків (переважно на Волині, Поділлі, Черкащині, Дні­­пропетровщині, Харківщині); вмі­­щував наук. розвідки істор., геогр., етногр., діалектол., фольк­лорист. тематики. Відп. ред. – М. Криворотченко; серед дописувачів – К. Дубняк, Ф. Козубов­­ський, В. Кравченко, Є. Лаврен­­ко, М. Левицький, С. Рудницький, К. Черв’як, О. Яната. Припи­­нив існування через відсутність фінансування та розгортання репресій проти чл. Укр. ком-ту краєзнавства. Відновлений 1993 у Києві як друк. орган Всеукр. спілки краєзнавців. Виходить що­­квартально укр. мовою; наклад 500 прим. Постійні рубрики: «Лі­­топис українського краєзнавства», «Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення», «Краєзнавство в особах», «Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку», «Вітчизняне пам’ят­­кознавство: традиції, досвід, перспективи», «Історія України у світлі регіональних досліджень», «Церковно-історичне краєзнав­­ство: витоки та сучасний дискурс». Публікує статті, присвяч. історії крає­зн. руху в Україні; галузям краєзнавства; збереженню, використанню, популяризації пам’яток історії та культури; теорії та практиці укр. му­­зейництва, пам’яткознавства та турист. справи; питанням істор. регіоналістики, мікроісторії та історії повсякденності. Гол. ред. – О. Реєнт (від 2012).

Літ.: Бездрабко В. В. Часопис «Крає­знавство» та краєзнавча справа в Укра­­їні (кінець 1920-х – поч. 1930-х рр.). К.; Кам’янець-Подільський, 2005; Костри­­ця М. Ю. Українське географічне крає­знавство: теорія, історія, постаті, прак­­тика. Ж., 2006.

М. Ю. Костриця

Статтю оновлено: 2014