Діонесов Семен Максиміліанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Діонесов Семен  Максиміліанович

ДІОНЕ́СОВ Семен Максиміліанович (04. 10. 1901, м. Вітебськ, нині Білорусь – 02. 11. 1984, м. Ворошиловград, нині Луганськ) – фізіолог. Д-р біол. н. (1947), проф. (1949). Закін. Військ.-мед. академію в Ленінграді (нині С.-Петербург, 1927), де й працював 1930–37; водночас – в Ін-ті еволюц. фізіології і патології вищої нерв. діяльності (від 1933): у 1941–50 – зав. лаб. еволюції функцій ендокрин. органів; очолював каф. нормал. фізіології Киргиз. (Фрунзе, нині Бішкек, 1950–53), Благовєщен. (1953–57), Іжев. (1957–60; обидва – РФ), Луган. (1960–65) мед. ін-тів; зав. каф. анатомії і фізіології Ворошиловгр. пед. ін-ту (1965–84). Працював над проблемою фізіології болю. Автор низки праць з історії медицини та природознавства.

Пр.: Случай резкого торможения поджелудочной секреции внешними условиями опыта // Рус. физиол. журн. 1925. № 3–4; Роль гормонов в реакции желудка на болевое раздражение. Москва, 1948; Иван Петрович Павлов. Очерк жизни и деятельности. Ленинград, 1949; Боль. Благовещенск, 1958; Боль и ее влияние на организм человека и животного. Москва, 1963; В. А. Кашеварова-Руднева – первая русская женщина – доктор медицины. Москва, 1965; Новые данные о становлении реакции на болевое раздражение // ФЖ СССР им. И. Сеченова. 1972. № 7 (співавт.).

О. М. Хорунжа

Стаття оновлена: 2007