Діорама - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Діорама

ДІОРА́МА (від діа… і грец. ὅραμα – видовище, вигляд) – вид живопису, в якому картину великого розміру доповнено бутафорським предметним планом, макетом. Д. створює ілюзію широких просторів. У ранніх Д. живопис виконували на спец. матеріалі; міняючи напрям та інтенсивність освітлення, картину змінювали. Д. використовують також у театр.-декор. мист-ві. Д. розміщують на стіні напівкруглого чи прямокут. приміщення, де поруч із предмет. планом (бутафор. і реал. предмети, споруди) створюють ілюзію простору при розгляді її через спец. отвір. На відміну від панорами, яка ніби ставить глядача серед природи, Д. змушує дивитися на природу «крізь вікно». Д. – різновид синтетич. мист-ва: у її створенні використовують засоби живопису, скульптури, арх-ри і світлотехніки. Картини Д. відзначаються великими розмірами, їх розміщують у спец. павільйонах. Першу Д. демонстрували 1823 в Парижі. Основоположниками діорам. мист-ва стали Л.-Ж. Даґер і Д. Бутон. Створені ними та їхніми послідовниками Д. суттєво відрізнялися від сучасних. Це були картини, намальовані з обох сторін прозорого коленкора чи подіб. матеріалу; їх розміщували у затемненому залі: намальоване з лицьової сторони полотно освітлювали відображеним світлом, на звороті – наскрізним. Мист-вом Д. майстерно володіли франц. художники П. Прево, Ж.-Ш. Ланґлуа, шотландець Р. Баркер, який створив Д. в Единбурзі 1788. Відтворення сюжету у діорам. мист-ві базувалося на заг. законах реаліст. мист-ва. На поч. 19 ст. знизилося зацікавлення реаліст. мист-вом у Європі, також відбувся спад у мист-ві панорам і Д. У Росії кін. 19 – поч. 20 ст. творчість художника-баталіста Ф. Рубо стала етапною у розвитку рос. панорам. та діорам. мист-в. У період соцреалізму знову звернулися до цього виду мист-ва. Панорамно-діорамна форма образотвор. мист-ва за своїми можливостями відповідала завданням, поставленим рад. худож. доктриною перед мист-вом, – правдиво, історично конкретно відображати дійсність у її рев. розвитку, виховувати людей у руслі комуніст. ідейності. Вимагали не обмежуватися сюжетами воєнно-істор. тематики, а повніше відображати героїчні труд. будні рад. людини. Імена багатьох талановитих рад. художників-реалістів пов’язані з панорамно-діорам. мист-вом. Знач. внесок у розвиток цього виду мист-ва зробив М. Греков. Він створив Д. «Взяття Ростова» (10 × 6 м; 1929 виставлена у Центр. будинку Червоної армії у Москві; 1942 знищена фашистами у м. П’ятигорськ, РФ). Спираючись на класичні традиції рос. панорам. живопису, М. Греков став новатором у галузі діорам. мист-ва, розташувавши предмет. план між полотном і глядачем не лише по горизонталі, а й по вертикалі діорам. отвору, що усувало умовність бічних граней. Непересічна творчість М. Грекова проявилася у побудові мас. батал. сцен, умінні передавати динаміку бою, виписувати пейзаж. На поч. 30-х рр. з його ініціативи створ. Бюро панорам. бригад. Ідея створення циклу худож. Д., що пропагували досягнення соціаліст. буд-ва, героїзм рев. минулого, знайшла підтримку уряду. 1931 Раднарком РРФСР прийняв рішення про спорудження восьми худож. агітац.-пропагандист. Д. 1934 у Москві відкрили виставку, де експонували невеликі за розмірами (6 × 2 м) одинадцять Д. на теми революц. та воєн. дій 1917–20 і соціаліст. буд-ва. Найбільше визнання отримала Д. «Взяття Перекопа» (1934) М. Грекова, на основі якої вирішили створити панораму «Штурм Перекопа», низку ін. сюжет. Д. Розроблення комплексу доручили двом бригадам художників на чолі з М. Грековим та Г. Савицьким (проект не реалізовано). У Москві 1934 створ. Студію військ. художників ім. М. Грекова, яка відіграла важливу роль у розвитку рад. панорамно-діорам. мист-ва. 1936 М. Котов з помічниками виконав для Музею революції Д. «Героїчна оборона Царицина», згодом – Д. для Музею народів СРСР, Всесоюз. с.-г. виставки, Рад. павільйону на Міжнар. виставці у Парижі. Під час війни студійці працювали над Д., де узагальнили окремі етапи героїч. боротьби рад. народу. 1945 на виставку, присвяч. 27-й річниці рад. армії, Студія військ. художників ім. М. Грекова підготувала Д. «Переправа військ Радянської Армії через Дніпро у районі Кременчука у 1943 році» (А. Горпенко, Ф. Усипенко, В. Дмитрієвський). 1948 у Центр. будинку рад. армії в Москві до 30-ї річниці рад. армії відбулася виставка студійців, що засвідчила творчі успіхи мист-ва Д. Сталін. преміями 1949 відзначено «Форсування Дніпра військами Радянської Армії» (1947; А. Горпенко, О. Стадник, П. Жигимонт; Військ.-істор. музей артилерії та інж. військ у С.-Петербурзі) та «Бій на Одерському плацдармі» (1948; П. Корецький, І. Євстигнєєв). Цін-ний внесок у мист-во батал. живопису – Д. «Альпійський похід Суворова» (1952, 17 × 4 м; А. Інтезаров, П. Мальцев, Ф. Усипенко).

У панорамно-діорам. мист-ві України склалися власні традиції й створ. самобутні твори. Найбільшого розквіту мист-во Д. в Україні досягло у післявоєн. період. У Херсон. істор.-археол. музеї відкрито Д. «Облога Корсуня Володимиром у 988 році» В. Петропавловського (1950, 5,5 × 1,8 м; виконана на основі істор.-археол. даних, на тлі живопис. картини розміщено об’єм. предмет. план). Тема героїч. минулого знайшла продовження у Д. «Запорозька Січ» В. Казанського (1958) та «Урочиста зустріч донських козаків на Запорозькій Січі» (1977, 2,3 × 3,75 м) В. Кравченка (обидві – у Нац. музеї історії України в Києві). Для Д. «Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року» (1959, 25 × 5,5 м; П. Мальцев, Г. Марченко, М. Присєкін) побудували спец. приміщення. Високий рівень живопис. майстерності П. Мальцева дозволив переконливо передати динаміку штурму ворожих укріплень. За емоц. впливом цей худож. пам’ятник героям Севастополя – один із найпотужніших творів панорамно-діорам. мист-ва. У Д. «Полтавська битва за часів Петра І» (1960, 17 × 3,5 м; А. Горпенко, Г. Марченко; Музей історії Полтав. битви у Полтаві) відтворено хід битви 1709 на осн. ділянках бою. На противагу класич. панорам. прийому відображення композиції зверху у цій Д. точка зору взята на рівні землі. 1961 у Київ. будинку-музеї Т. Шевченка виставлено Д. «Київ 40-х рр. 19 ст.» (С. Отрощенко, Н. Онищенко, В. Петропавловський). 1972 створ. Д. «Штурм фортеці Очаків 6(19) грудня 1788 року» (14 × 6 м, М. Самсонов; Очаків. військ.-істор. музей ім. О. Суворова у Микол. обл.). Нині набувають поширення пересувні Д. У музеях України експонують Д. «Штурм фортеці Ізмаїл російськими військами та українськими козаками під командуванням О. Суворова 11(22) грудня 1790 року» (1973, 20 × 8 м; Є. Данилевський, В. Сибірський; Ізмаїл. істор. музей О. Суворова в Одес. обл.), «Битва за Дніпро» (1975, 60 х 14 м; М. Бут, М. Овечкін; Дніпроп. істор. музей).

Літ.: Петропавловский В. Искусство панорам и диорам. К., 1965; Советская панорамная живопись: Сб. ст. Ленинград, 1965.

О. В. Безкоровайна

Стаття оновлена: 2007