Діорит - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Діорит

ДІОРИ́Т (від грец. διορίζω – розмежовую, розрізняю) – зеленкувато-сіра інтрузивна темно-забарвлена кристалічно-зерниста гірська порода середнього складу – в основному із андезину, темноколірних мінералів (звичайна рогова обманка, інколи біотит і авгіт), рідше кварцу. Рудні мінерали: магнетит, ільменіт; акцесорні: апатит, сфен та ін. При присутності кварцу понад 5 % (до 20 %) Д. називають кварцовим. У складі Д. виділяють нормал. і сублуж. ряди. В останніх присутній калієво-натрієвий польовий шпат від 1 до 10 %. За мінерал. складом розрізняють двопіроксенові (гіперстен-авгітові), ортопіроксенові (гіперстенові, клінопіроксенові, роговообманково-біотитові, роговообманкові, біотитові, лейкократові), за структур. ознаками – від крупно- до дрібнозернистих, рівномірно та нерівномірно зернисті, порфіроподібні. Текстура Д. масивна, структура виражена чітким ідиоморфізмом зерен плагіоклазу у відношенні до темноколір. мінералів. Серед. хім. склад за Р. Делі (%): SiO2 – 56,77; TiO2 – 0,84; Al2O3 – 16,67; Fe2O3 – 3,16; FeO – 4,40; MnO – 0,13; MgO – 4,17; CaO – 6,74; Na2O – 3,39; K2O – 2,12; H2O – 1,36; P2O5 – 0,25. Міцність на стиснення 150 – 280 МПа, щільність 2720 – 2920 кг/м3, модуль Юнґа 7,4 Па, коефіцієнт Пуассона 0,3. У ряду габро–Д.–гранодіорит займають проміжне місце між габро та гранітами. Д. утворюють самостійні штоки, дайки, пласт. тіла, лаколіти. Мінерал. склад надзвичайно мінливий. Широко представлені у вулкано-плутоніч. асоціаціях континентал. окраїн актив. поясів андезит. лінії Тихоокеан. кільця. Їх штоки присутні у складчасто-блокових структурах кімерид Криму й альпід Закарпаття. Використовують як буд. матеріал і бутовий камінь, іноді – як облицювал. камінь.

А. Я. Радзивілл

Стаття оновлена: 2007