Діорит

Визначення і загальна характеристика

ДІОРИ́Т (від грец. διορίζω — роз­межовую, роз­різняю) — зеленкувато-сіра інтрузивна темно-забарвлена кри­сталічно-зерниста гірська порода середнього складу — в основному із андезину, темноколірних мінералів (звичайна рогова обманка, інколи біо­тит і авгіт), рідше кварцу. Рудні мінерали: магнетит, ільменіт; акцесорні: апатит, сфен та ін. При присутності кварцу понад 5 % (до 20 %) Д. називають кварцовим. У складі Д. виділяють нормал. і сублуж. ряди. В остан­ніх присутній калієво-натрієвий польовий шпат від 1 до 10 %. За мінерал. складом роз­різняють двопіроксенові (гіперстен-авгітові), ортопіроксенові (гіперстенові, клінопіроксенові, роговооб­манково-біо­титові, роговооб­манкові, біо­титові, лейкократові), за структур. ознаками — від крупно- до дрібнозернистих, рівномірно та нерівномірно зернисті, порфіроподібні. Текс­тура Д. масивна, структура виражена чітким ідиоморфізмом зерен плагіоклазу у від­ношен­ні до темноколір. мінералів. Серед. хім. склад за Р. Делі (%): SiO₂ — 56,77; TiO₂ — 0,84; Al₂O₃ — 16,67; Fe₂O₃ — 3,16; FeO — 4,40; MnO — 0,13; MgO — 4,17; CaO — 6,74; Na₂O — 3,39; K₂O — 2,12; H₂O — 1,36; P₂O₅ — 0,25. Міцність на стисне­н­ня 150 — 280 МПа, щільність 2720 — 2920 кг/м³, модуль Юнґа 7,4 Па, коефіцієнт Пуас­сона 0,3. У ряду габро–Д.–гранодіорит за­ймають проміжне місце між габро та гранітами. Д. утворюють само­стійні штоки, дайки, пласт. тіла, лаколіти. Мінерал. склад над­звичайно мінливий. Широко пред­ставлені у вулкано-плутоніч. асоціаціях континентал. окраїн актив. поясів андезит. лінії Тихоокеан. кільця. Їх штоки присутні у складчасто-блокових структурах кімерид Криму й альпід Закарпа­т­тя. Використовують як буд. матеріал і бутовий камінь, іноді — як облицювал. камінь.

А. Я. Радзивілл

Завантажити статтю