Діяльно-Христова церква (ДХЦ) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Діяльно-Христова церква (ДХЦ)

ДІЯ́ЛЬНО-ХРИСТО́ВА ЦЕ́РКВА (ДХЦ) Постала на поч. 1924 на основі братства «Церква жива», яке діяло від 1919 при УАПЦ. Одним з ініціаторів створення ДХЦ було Держ. політ. упр. УСРР, яке в цій справі мало власний інтерес – послабити УАПЦ, держ. реєстрацію якої перед тим ліквідовано. Для кер-ва ДХЦ і першої парафії 25 квітня 1924 передано Михайлів. монастир у Києві. ДХЦ спершу очолював колиш. голова Всеукр. православ. церк. ради М. Мороз, котрий, однак, у січні 1925 покаявся і повернувся до УАПЦ. 11 лютого 1925 Вищий церк. суд УАПЦ виключив кер-во ДХЦ – єпископів Володимира (Бржосньовського) і Петра (Тарнавського), протоієрея К. Янушівського – зі складу УАПЦ. Відтоді ДХЦ діяла як самост. церк. угруповання, розгорнувши активну ідеол. боротьбу проти УАПЦ, зокрема на сторінках власного ж. «Церковне життя» звинувачуючи у розколі Укр. Церкви митрополита Василя (Липківського). Поряд із Київ. і Білоцерків. згодом постали Ніжин., Новомиргород. та Зінов’єв. єпархії ДХЦ. 21 жовтня на т. зв. Всеукр. зібр. ДХЦ (учасники – 3 єпископів, 22 священиків, 151 мирянин) засуджено кер-во УАПЦ і поставлено вимогу передати церк. владу новоутвореній Раді Всеукр. спілки братських об’єднань на чолі з К. Янушівським. 25 грудня у Михайлів. Золотоверхому соборі відбулася хіротонія Теофана (Хомжі) на єпископа Новомиргородського та Зінов’євського, яку здійснювали єпископи Ніжинський Микола (Ширяй), Київський Петро (Тарнавський) і Білоцерківський Володимир (Бржосньовський). Однак розмах руху ДХЦ не відповідав завданням Держ. політ. упр. УСРР. Від серед. 1926 кер-во ДХЦ почало вести переговори про можливі варіанти об’єднання з УАПЦ. 21 січня 1927 відбулися самоліквідаційні збори Ради спілки реліг. громад ДХЦ на чолі з єпископом Миколою (Ширяєм). Восени, після зміщення з посади митрополита Василя (Липківського) і переобрання Всеукр. православ. церк. ради, Держ. політ. упр. відсторонилося від ДХЦ. Не маючи «держ. підтримки», прихильники ДХЦ 8 листопада 1927 приєдналися до УАПЦ. Згодом, як і діячі УАПЦ, зазнали сталін. репресій.

О. Н. Саган

Стаття оновлена: 2007