Голодування студентів у Києві у жовтні 1990

Визначення і загальна характеристика

ГОЛОДУВА́­Н­НЯ СТУДЕ́НТІВ У КИ́ЄВІ у жовтні 1990 — політична акція, здійснена з метою тиску на державну владу УРСР. Ухвале­н­ня 3 липня 1990 Закону «Про економічну само­стійність Української РСР» та 16 липня 1990 Декларації про державний суверенітет України заклало правові основи для суверенізації республіки. Однак ЦК КПУ на чолі з С. Гуренком (на серпень 1990 членами партії з 450-ти депутатів ВР УРСР залишалося 336) та уряд УРСР на чолі В. Масолом, виконуючи вказівки союз. центру, який наполягав на терміновому під­писан­ні нового союз. договору, намагалися вихолостити зміст цих актів та взагалі за­блокувати на­да­н­ня Декларації статусу кон­ституц. закону. Водночас нововиниклі демократ. організації (УРП, Рух та ін.) були сповнені рішучості боротися за реал. суверенітет України, що загострило внутр.-політ. ситуацію.

15 вересня 1990 Київ. рада Укр. студент. спілки пові­домила про намір роз­почати голодува­н­ня з метою тиску на уряд УРСР. Тоді ж нарада страйк. комітетів України вирішила провести Всеукр. попереджувал. одноден. політ. страйк, який був намічений на поч. нової сесії ВР УРСР 1 жовтня 1990. Вимоги голодуючих: ухвале­н­ня Закону «Про націоналізацію майна КПУ та ВЛКСМ»; припине­н­ня повноважень ВР УРСР та при­значе­н­ня нових виборів на багатопарт. засадах навесні 1991; від­ставка голови РМ УРСР; від­мова від під­писа­н­ня союз. договору; поверне­н­ня в Україну всіх громадян, які від­бувають строк. службу за її межами.

У перед­день від­кри­т­тя парламент. сесії контрольована комуністами Президія ВР УРСР (голова — Л. Кравчук) під тиском ЦК КПУ ухвалила ріше­н­ня про заборону масових акцій у центрі Києва. Органи МВС отримали вказівку про силове припине­н­ня акцій опозиції. 30 вересня — 1 жовтня 1990 у Києві про­йшли демонстрації, організ. Рухом, які зібрали 100–150 тис. осіб. Демонстранти, не­зважаючи на заборону, при­йшли до ВР УРСР з плакатами «Геть уряд Масола», «Геть Кравчука і стару Верховну Раду». Пізно ввечері 1 жовтня Президія Київради, в якій невелику більшість мали пред­ставники демократ. сил, ухвалила ріше­н­ня до­зволити масові акції на 4-х центр. площах столиці, що й створило правові під­стави для майбут. намет. м-ка.

2 жовтня на площі Жовтневої Революції (нині май­дан Незалежності) Укр. студент. спілка спільно з Львів. студент. братством (лідери — Олесь Доній та М. Іващишин) встановили намет. табір, який зібрав 158 учасників голодува­н­ня з 24-х міст України. Студентів під­тримали Київ. обком та міськ­ком ЛКСМ України, до голодува­н­ня студентів при­єд­налися нар. депутати С. Хмара, Л. Горохівський, В. Колінець, О. Гудима, М. Горинь та ін., чимало пред­ставників творчої інтелігенції. Щодня побл. табору від­бувалися багатотисячні мітинги, кияни масово приносили голодуючим теплі речі та гарячий чай. На знак солідарності про свій вихід з КПУ оголосив письмен­ник, академік АН УРСР О. Гончар, вчинок якого набув знач. сусп. резонансу. 10 жовтня група нар. депутатів за під­тримки киян прорвалася на радіо і зачитала зверне­н­ня проти дій парламенту УРСР, який від­мовився роз­глядати вимоги голодуючих.

Водночас студенти Київ. університету за під­тримки опозиц. депутатів ВР УРСР та Київради захопили гол. будинки університету і роз­почали «окупац. страйк». З огляду на гостроту ситуації влада не наважилася за­стосувати проти них силу. 15 жовтня маніфестація студентів прорвала міліцей. кордон перед ВР і встановила ще один намет. табір голодуючих без­посередньо при вході. Пред­ставники опозиц. Нар. Ради у парламенті заявили, що ви­йдуть з нього і засідатимуть паралельно, а крайні комуністи вимагали введе­н­ня над­звичай. стану.

Стан здоровʼя учасників акції, які голодували в умовах холод. осені два тижні, почав різко погіршуватися, що додавало ситуації напруженості. Олесю Донію було на­дано можливість ви­ступити з трибуни ВР УРСР та створено узгоджувал. комісію, яка виробила ком­промісне ріше­н­ня для Л. Кравчука і лідерів студент. голодува­н­ня.

17 жовтня ВР УРСР прийняла ріше­н­ня про від­ставку В. Масола; під­готовку до кінця року Закону «Про вибори на багатопартійній основі»; проведе­н­ня на поч. 1991 референдуму щодо довіри парламенту і, в разі недовіри, організацію нових виборів на багатопарт. основі; забезпече­н­ня проходже­н­ня військ. служби на території України законодав. актом; роз­робле­н­ня Закону «Про альтернативну службу»; створе­н­ня комісії з роз­гляду пита­н­ня про націоналізацію майна КПРС і ВЛКСМ; прийня­т­тя нової Кон­ституції України, не­укладе­н­ня нового союз. договору і приведе­н­ня до 30 листопада 1990 чин­ної Кон­ституції УРСР у від­повід­ність з положе­н­ням Декларації про держ. суверенітет України.

З ухвале­н­ням ріше­н­ня ВР УРСР було оголошено про припине­н­ня голодува­н­ня. 18 жовтня 1990 пред­ставники громад. та політ. сил, низка страйк. комітетів створили Раду нац. порятунку. Однак з обіцянок ВР УРСР до кін. 1990 виконала лише одну — від­ставку В. Масола (14 листопада 1990 новим головою РМ УРСР став В. Фокін, який мав репутацію парт. «ліберала»).

Від поч. листопада роз­почалася зворотня хвиля короткочас. реваншу ортодоксал. комуністів-прихильників збереже­н­ня СРСР (7 листопада 1990 у день черг. річниці більшов. пере­вороту 1917 було спровоковано інцидент з участю радикал. опозиц. депутата С. Хмари, який став приводом для його арешту; на короткий час також увʼязнили й Олеся Донія). Однак від лютого–березня 1991 центр політ. ваги у Києві остаточно пере­містився від ЦК КПУ до ВР, голова якої Л. Кравчук еволюціонував у бік прихильника роз­шире­н­ня суверенітету УРСР, пере­творе­н­ня СРСР на конфедерацію незалеж. держав.

У цілому голодува­н­ня у жовтні 1990 стало однією з найважливіших су­спільно-політ. подій, які створювали перед­умови для майбут. проголоше­н­ня незалежності України. Намет. містечко, встановлене тоді на площі Жовтневої Революції, стало прообразом для акцій «Україна без Кучми» (грудень 2000 — березень 2001) та для намет. табору під час «Помаранчевої революції» (листопад–грудень 2004).

Літ.: Доній Олесь. Студентська революція на граніті. К., 1995.

М. В. Стріха, В. А. Савченко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю