Голомб Михайло Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голомб Михайло Борисович

ГОЛО́МБ Михайло Борисович (16. 03. 1888, м. Цєхановєц, нині Польща – 09. 03.1981, м. Рубіжне Ворошиловгр., нині Луган. обл.) – лікар-педіатр. Проф. (1950). Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1913). Удосконалював знання за кордоном. Працював земським, під час 1-ї світ. війни і воєн. дій 1918–20 військ. лікарем. 1921–24 – у системі педіатр. служби в Харкові. 1922 під його кер-вом створено Будинок дитини, який згодом став базою Укр. НДІ охорони материнства і дитинства (нині Ін-т охорони здоров’я дітей та підлітків АМНУ). Від 1924 – у Дніпроп. мед. ін-ті: 1930–51 – зав. каф. дит. хвороб, водночас 1937–40 – декан педіатр. ф-ту; 1953–64 – зав. каф. педіатрії Донец. мед. ін-ту. Перший ред. «Педиатрического журнала». Вивчав проблеми лікування інфекц. хвороб (дизентерія, дифтерія, менінгіти, малярія) та нефротич. синдрому у дітей, а також питання раціонального грудного вигодовування.

Пр.: Противопоказания при переливании крови у детей // Педиатрия. 1940. № 1; К пересмотру комплексной терапии дифтерийного крупа // Там само. 1944. № 6; Новые принципы и пути диагностики дизентерии у детей // ВД. 1946. № 8; Особенности колитического синдрома при дизентерии и нервно-вегетативная регуляция // Вопр. педиатрии. 1949. № 6; К вопросу хронических расстройств пищеварения типа панкреатической недостаточности и кишечного инфантилизма у детей // Педиатрия. 1960. № 4.

Г. К. Северин

Стаття оновлена: 2006