Голоневський Орест Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голоневський Орест Степанович

ГОЛОНЕ́ВСЬКИЙ Орест Степанович (25. 09. 1945, с. Вовчухи Городоц. р-ну Львів. обл.) – художник декоративної кераміки і живописець. Чл. НСМНМУ (1997). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1975; викл. М. Гладкий, Б. Горбалюк, В. Гудак). Працював 1976–82 викл. Івано-Фр. худож. школи; 1982– 90 – інж., конструктором, художником об’єдн. «Прикарпатагробуд»; 1990–94 – гол. художником кооперативу «Ескіз», викл. Малої АМ та відродження нар. ремесел; від 1994 – викл. каф. образотвор. та декор.-приклад. мист-ва Ін-ту мист-в Прикарп. ун-ту (Івано-Франківськ). Учасник регіон., всеукр. та міжнар. худож. виставок від 1997. Роботи зберігаються в Івано-Фр. краєзнав. музеї, Істор.-архіт. заповіднику «Скит Манявський» (Надвірнян. р-н Івано-Фр. обл.), Музеї С. Бандери (с. Угринів Калус. р-ну Івано-Фр. обл.).

Тв.: декор. тарелі – «Круговерті» (1977), «Покинуті гнізда» (1980); живопис – «Остання надія» (1978), «Скит Манявський» (1979), «Крізь віки» (1995); керам. серії – «Відгомін Трипілля», «Квіти рідного краю», «Загублена велич» (усі – 2002); декор. композиція «Трипілля» (2005).

В. Г. Лукань

Стаття оновлена: 2006