Голос Покуття - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голос Покуття

«ГО́ЛОС ПОКУ́ТТЯ» – часопис. Виходив 1934–36 у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.) спочатку двічі на місяць, від 1935 – щотижня мовою, наближеною до тогочас. розмовної. Засн. після розколу ред. ж. «Народня трибуна» групою колиш. чл. Радикал. партії. На сторінках часопису розгорнуто боротьбу проти верхівки УСРП, водночас усебічно висвітлюючи діяльність опозиції, зокрема роботу Покут. селян. радикал.-опозиц. ради; пропагував соціалізм як сусп. лад; критикував націоналіст. ідеї Укр. нац.-демократ. об’єднання і ОУН; обстоював інтереси селянства; виступав на захист безробітних. Від 1935 збільшилась кількість публікацій з життя УРСР, з’явились матеріали про нім. та італ. фашизм, загрозу війни проти СРСР. Друкував також твори худож. літ-ри, літ.-критич. та етногр. матеріали. Постійні рубрики: «З життя працюючих Закарп. України», «Новинки» (підрубрики «З світа», «З краю»), «З преси». Додаток – «Б-ка “Г. П.”». Часопис постійно зазнавав утисків цензури. Ред. – Д. Івантишин, М. Березовський (обидва – 1934), В. Павлюк (1935), М. Жолобайло (1935–36).

Літ.: Періодика Західної України 20–30-х рр. ХХ ст.: Мат. до бібліографії. Т. 1. Л., 1998.

М. М. Романюк

Стаття оновлена: 2006