Голофаєв Володимир Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голофаєв Володимир Григорович

ГОЛОФА́ЄВ Володимир Григорович (14. 10. 1931, м. Ворошиловськ, нині Алчевськ Луган. обл. – 30. 05. 1977, Тернопіль) – скульптор. Чл. СХУ (1971). Закін. Ворошиловгр. художнє уч-ще (нині Луганськ, 1956). Працював у Луган. худож.-вироб. майстернях (від 1957): гол. художник (1965–77). Автор скульптур. портретів, монум. скульптур. Учасник обл., респ., всесоюз. худож. виставок від 1958. Персон. – у Тернополі (1963, 1979 – посмертна). Творчість Г. ґрунтується на традиціях вітчизн. реаліст. школи скульптури. У його цілісних об’ємах пластики з вільним моделюванням поверхні форми проступають емоц. виразність, внутр. динаміка образів.

Тв.: скульптурні портрети – Т. Шевченка (1957), столяра І. Керика (1968), акад. К. Тимірязєва, «Пасічник» (обидва – 1969), художниці Б. Осінчук (1970), «Жіночий портрет» (1971), С. Наливайка, учителя Ю. Козакова (обидва – 1974); пам’ятники – М. Горькому, голові Галиц. ревкому В. Затонському (1974–77).

Т. О. Удіна

Стаття оновлена: 2006