Голоцен - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голоцен

ГОЛОЦЕ́Н (від грец. ὅλος – повний, увесь і καινός – новий) – остання (сучасна) епоха антропогенового періоду історії Землі. Ін. назва – голоценова епоха. Почалася після зникнення материк. зледеніння на Пн. Європи 10–12 тис. р. тому. Г. поділяють на ранній (від 12–10 до 7 тис. р. тому), середній (7–3 тис. р.) і пізній (триває донині). Тоді клімат був холоднішим за сучасний. На поч. Г. зникли останні представники крупних ссавців (мамонти, пн. волохаті носороги, велетен. олені), почала формуватись сучасна зональність рослин. і тварин. світу. Епохи Г. відповідають етапам зміни клімату, встановленому за теорією розвитку рослинності на основі вивчення торфовищ. А. Бліт і Й.-Р. Сернандер розробили стратиграф. шкалу Г.; виділили клімат. періоди (фази): арктич. (10–9 тис. р. тому) – дуже холодний; субарктич. (9–7,5 тис. р. тому) – холодний (лісотундри); бореал. (7,5–5,5 тис. р. тому) – прохолодний, помірний (хвойні та мішані ліси); атлантич. (5,5–2,5 тис. р. тому) – вологий, теплопомірний (широколистяні ліси); суббореал. (2,5 тис. – 500 р. тому) – прохолодний, теплопомірний; субатлантич. (500 р. тому – до сучасності) – вологий, помірний (мішані ліси). Голоценові відклади представлені торфовищами, пісками, суглинками, мор. та лиманно-мор. мулами. Тектон. умови на тер. сучас. України протягом Г. були досить сталими. Осн. риси рельєфу, що сформувалися у плейстоцені, збереглися і у Г. На основі вивчення рослин. решток торфовищ для Пн. півкулі встановлено етапи зміни клімату: пребореал., бореал., атлантич., суббореал., субатлантич. та сучас. (історичний). На атлантич. етап припадає кліматич. оптимум (6–5 тис. р. тому), під час якого на всій тер. сучас. України утворився ґрунт. покрив, що становить голоцен. горизонт похованого ґрунту; за істор. етапу утворилися сучасні ґрунти, типи яких відповідають фіз.-геогр. зональності. Після танення льодовика й підвищення рівня води у Світ. океані сучас. контурів поступово набули Чорне і Азов. м. На дні морів, лиманів і в долинах більшості річок України переважали акумулятивні процеси: нагромадження мор. і лиманно-мор. відкладів, утворення кіс і пересипів у лиманах, заплавної річк. тераси. У Г. сформувалася сучасна фіз.-геогр. зональність. На Г. припадає важл. період історії розвитку людства.

Літ.: Герасимов И. П., Марков К. К. Ледниковый период на территории СССР // Тр. Ин-та географии АН СССР. Москва, 1939. Вып. 33; Антропогеновые отложения Украины. К., 1986.

Г. В. Морозов, В. М. Шовкопляс

Стаття оновлена: 2006