Голояд Галина Омелянівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голояд Галина Омелянівна

ГОЛОЯ́Д Галина Омелянівна (псевд. – Марта Гай, пані Р, Ярина; 30. 06. 1922, Львів – 02. 01. 2003, Київ) – письменниця, діячка ОУН–УПА. Чл. НСПУ (1996). Журналіст. премія ім. Петра Полтави (1997). Закін. г-зію і матем.-фіз. ліцей у Польщі. Від 1939 – у підпіллі ОУН: організовувала діяльність Укр. відділ. Червоного Хреста, працювала в ред.-тех. відділі референтури пропаганди Львів. краю (1945–48) та Гол. проводу ОУН. Була секр. П. Федуна. За роботу в підпіллі нагороджена Срібним Хрестом заслуги. Репрес. 1950, покарання відбувала у сталін. концтаборах. Звільнена 1964, жила у м. Бурштин (Галиц. р-н Івано-Фр. обл.), де організувала дит. клуб «Юні охоронці природи», школу молитви та ін. Поезіям Г. властиве природне чуття худож. образу; у проз. творах, напис. у манері традицій рідної літ-ри, осмислює пережиті трагічні й героїчні події в історії укр. народу, описує визначні постаті, зокрема жінок-патріоток. У першій зб. віршів «До зорі», виданій у підпіллі 1950, оспівала походи УПА в Польщу та Словаччину (1946–47). У поет. зб. «Свіча» (Галич, 1995) переважають громадян. мотиви. У набутку Г. також: роман-дилогія «Дорога» (1992), зб. істор. оповідань для дітей «Під покровом Богородиці» (1996), драма-лібрето до опери «Ярослав Осмомисл» (1998), «Казка про внука» (1999), кіносценарій «Серце повстанця» (1999), есе «Філософія чину» (2000), зб. нарисів «Україна» (2002), «Вибрані твори» (2002; усі – Галич), зб. історико-філос. статей про Україну і Росію «Антропологія духа» (Ів.-Ф., 2002). Частина творів Г. ще не опубл.

Літ.: Гордасевич Г. Дорога у вічність // Поклик сумління. 1994, 11 берез.; Рихтицька Д. Українська жінка в дзеркалі життя і боротьби // Визв. шлях. 1996. № 5; Салига Т. Муза і Меч // Дзвін. 1999. № 5–6.

О. В. Лупій

Стаття оновлена: 2006