Голуб Олена Євгенівна

Визначення і загальна характеристика

ГО́ЛУБ Олена Євгенівна (25. 12. 1951, Київ) — живописець і мистецтво­знавець. Член андеґраунд. ви­ставк. обʼ­єдн. «Рух» (1977), НСХУ (2003). Закін. Київський університет (1974), Ін­ститут журналіст. майстерності (Київ, 1986; викл. В. Кузьменко). Працювала художником ж. «Радуга» (1987–88), ред. видавництва «Веселка» (1988–93), оглядачем г. «Дзеркало тижня» (1999– 2002). У живописі Г. особливе місце за­ймають сюжетна композиція і порт­рет, яким притаман­ні під­вищена емоційність та риси гротеску й нар. примітивізму. Створює серії фотоін­сталяцій за допомогою компʼютер. технології. Учасниця і куратор ви­ставк. проектів в Україні та за кордоном від 1977. Персон. ви­ставка — у Києві (2004). Авторка дослідж. з питань теорії зарубіж. та вітчиз. мистецтва, зокрема «Буржуазная “мас­совая” культура: Новые времена, старые про­блемы» (К., 1988, спів­авт.); «Українське мистецтво і Захід» // «Міст», 2005, № 2; а також низки статей в ЕСУ, журналах «ОМ», «Укр. мистецтво», «Сучасність». Роботи зберігаються у музеях Болгарії, Польщі, Німеч­чини.

Тв.: живопис — «Роз­різане яблуко» (1979), «Тітка» (1994), «Ворона», «Нова труба» (обидва — 1995), «Коловерть», «Чупа-чупс, або Ілюзія рівності» (обидва — 2000); «Тріумф жовтого зайця», «Поверне­н­ня рожевого кота» (обидва — 2002); порт­рети — Б. Ахмадуліної, «Автопорт­рет» (обидва — 1976), П. Яковенка (1994), Б. Жолдака (1995), М. Трегуба (1998); серії фотоін­сталяцій — «Сигнали неточного часу» (2003), «Присутність» (2004), «У місті Дюбюфе», «Гарячі точки памʼяті» (обидві — 2005); фотоін­сталяції — «Він, Вона, Вони» (2003), «Травень 45-го» (2005).

Літ.: Титаренко О. Люди і звірі // День. 2001, 23 лют.; Бажал І. Коротко — про головне // ДТ. 2002, 27 квіт.; Саєнко Н. Сигнали часу // День. 2004, 22 січ.

О. В. Сидор-Гібелинда

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю