Голуб Олена Євгенівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голуб Олена Євгенівна

ГО́ЛУБ Олена Євгенівна (25. 12. 1951, Київ) – живописець і мистецтвознавець. Чл. андеґраунд. виставк. об’єдн. «Рух» (1977), НСХУ (2003). Закін. Київ. ун-т (1974), Ін-т журналіст. майстерності (Київ, 1986; викл. В. Кузьменко). Працювала художником ж. «Радуга» (1987–88), ред. вид-ва «Веселка» (1988–93), оглядачем г. «Дзеркало тижня» (1999– 2002). У живописі Г. особливе місце займають сюжетна композиція і портрет, яким притаманні підвищена емоційність та риси гротеску й нар. примітивізму. Створює серії фотоінсталяцій за допомогою комп’ютер. технології. Учасниця і куратор виставк. проектів в Україні та за кордоном від 1977. Персон. виставка – у Києві (2004). Авторка дослідж. з питань теорії зарубіж. та вітчиз. мист-ва, зокрема «Буржуазная “массовая” культура: Новые времена, старые проблемы» (К., 1988, співавт.); «Українське мистецтво і Захід» // «Міст», 2005, № 2; а також низки статей в ЕСУ, журналах «ОМ», «Укр. мист-во», «Сучасність». Роботи зберігаються у музеях Болгарії, Польщі, Німеччини.

Тв.: живопис – «Розрізане яблуко» (1979), «Тітка» (1994), «Ворона», «Нова труба» (обидва – 1995), «Коловерть», «Чупа-чупс, або Ілюзія рівності» (обидва – 2000); «Тріумф жовтого зайця», «Повернення рожевого кота» (обидва – 2002); портрети – Б. Ахмадуліної, «Автопортрет» (обидва – 1976), П. Яковенка (1994), Б. Жолдака (1995), М. Трегуба (1998); серії фотоінсталяцій – «Сигнали неточного часу» (2003), «Присутність» (2004), «У місті Дюбюфе», «Гарячі точки пам’яті» (обидві – 2005); фотоінсталяції – «Він, Вона, Вони» (2003), «Травень 45-го» (2005).

Літ.: Титаренко О. Люди і звірі // День. 2001, 23 лют.; Бажал І. Коротко – про головне // ДТ. 2002, 27 квіт.; Саєнко Н. Сигнали часу // День. 2004, 22 січ.

О. В. Сидор-Гібелинда

Стаття оновлена: 2006