Голубенко Петро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голубенко Петро

ГОЛУБЕ́НКО Петро (справж. – Шатун Петро Іванович; ін. псевд.: Петро Ромен, Дм. Кармазин, Д. Шуменко; 12. 01. 1907, с. Деркачі, нині м. Дергачі Харків. обл. – 06. 10. 1987, шт. Флорида, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч. Закін. Харків. пед. ін-т (1936). У Харків. ун-ті захистив канд. дис. на тему «Естетичні погляди Шевченка» (1941). Учителював, працював журналістом у Харкові. Писати вірші, прозу почав 1924, друкувався в г. «Молодий більшовик» (1926–27). У ж. «Молодняк» опублікував поч. повісті «Голуба далечінь» (про сковородинців), подальше видання заборонила цензура. Під час 2-ї світ. війни був шкіл. інспектором Дергачів. р-ну та входив до укр. націоналіст. антинім. підпілля. Водночас критикував сталін. політику в Україні, агітував за незалежність держави. Був заарешт. рад. владою, засудж. до смерт. кари, яку замінили на штраф. батальйон. 1943 потрапив у нім. полон. Перебував у таборі для переміщених осіб «Орлик» (м-ко Берхтесґаден, Німеччина), де продовжував публіцист. діяльність. У таборовому ж. «Орлик» надрукував ст. «Хвильовий і сучасність» (1945). Окремо видав кн. публіцист. статей «Вісті з України» (1947), дослідж. «ВАПЛІТЕ» (1948), ст. «Хвильовий і Шевченко» (1948). Від 1950 – у США. Публікував статті про літ. процес 20–30-х рр., українізацію і добу «розстріляного відродження», низку розвідок присвятив М. Хвильовому («Трагедія Гоголя і Хвильового», 1953; «Куди летіли Вальдшнепи», 1953; «Хвильовий і Шпенґлер», 1963; «Донцов і Хвильовий», 1973), нац. питанню («Український націоналізм в УРСР», «Український націоналізм і донцовщина», «Микола Сціборський – теоретик українського націоналізму»). У періодиці діаспори (г. «Свобода», ж. «Нові дні») публікував ліричні поезії, розділи поем «Енеїда нашого часу», «Еней на літературному ярмарку». Автор дослідж. «Україна і Росія у світлі культурних взаємин» (Нью-Йорк; Париж; Торонто, 1987; К., 1993).

Пр.: Росіяни і боротьба з комунізмом // Свобода. 1957, 14 черв.; Народовбивці в ролі гуманістів // Самост. Україна. 1975. Ч. 7–8; Український рух і російські дисиденти // Там само. 1979. Ч. 9–10.

Літ.: «Справжній націоналізм» [з приводу доповіді П. Голубенка на 17-му з’їзді Організації державного визволення України, Рочестер, США] // Визв. шлях. 1951. № 12; Бібліографія праць П. І. Шатуна, які друкувалися під псевдонімами в роках 1947–1987 на еміграції // Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. Нью-Йорк; Париж; Торонто, 1987; К., 1993; Ранюк Ю. Петро Шатун – визначний діяч діаспори // Березіль. 1994. № 1/2.

П. В. Одарченко

Стаття оновлена: 2006