ГОЛУБЕ́ЦЬ Зенон (1927, Львів — 20. 01. 2006) — скульптор і живописець. Син М. Голубця. Ви­вчав в Ін­нсбруц. університеті арх-ру і образотворче мистецтво (Австрія, 1946–49) та Чиказ. мист. ін­ституті дизайн інтерʼєрів (1954–58). Працював викл. Інтернац. академії в Чикаґо (1980–81). Учасник худож. ви­ставок. Персон. — у Нью-Йорку (1984–85), Вашинґтоні (1984), Чикаґо, Торонто. Твори Г. — рельєфні композиції, складені зі шматків дерева з увігнутою і випуклою поверх­нями, різнорідні за тематикою (від натуралістичної до абстрактної). Для робіт Г. характерна драм. гра світлотіні. Г. по­єд­нує традиц. різьбле­н­ня з модер. кон­структив. технікою: роз­різає дерево на секції, щоб створити лінії, які стануть інфра­структурою композиції; кожну частину вирізьблює окремо; волокно і тривимірні пропорції під­силюють заг. враже­н­ня від композиції. Усі частини складаються у цілісність, єд­ність твориться за допомогою ритм. по­вторень — геом. форм (улюблені — пів­місяць, трикутник, роз­тягнені, хвилясті, кубічні). У композиціях для закри­т­тя конфігурації матеріалу використовує чорну або червону фарби. Серед робіт — «Роксоляна», «Рослин­на композиція», «Тополею стала», «Княгиня», «Дерево», «Трійця», «Афродіта», «Львівʼянка», «Чорнобильська Мадон­на», «Чорна лілея».