Голубов Іван Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Голубов Іван Васильович

ГО́ЛУБОВ Іван Васильович (23. 06. 1950, Одеса) – композитор, музикознавець. Засл. діяч мист-в України (1999). Чл. НСКУ (1990). Обл. премія ім. Е. Багрицького (1982). Лауреат низки респ. і всесоюз. конкурсів композиторів. Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2013). Закін. Одес. консерваторію (1978; кл. композиції О. Красотова, музикознавства – В. Алексєєва), де й викладає від 1978. Від 1979 працює в Одес. орг-ції НСКУ: 1989–2003 – голова правління. Має фонд. записи на Укр. та Всесоюз. радіо. Гастролі в Німеччині, Румунії, Італії та ін. країнах.

Тв.: концерт-симф. для фортепіано і симф. оркестру (2-а ред. – 1988); 2-а симф. для камер. оркестру (1987); соната для скрипки та фортепіано (1977); «Моя Батьківщина» для голосу і симф. оркестру (1990); вокал. цикли – «Люди і тварини» на вірші Р. Гамзатова, «Поверхи» на вірші Я. Бєлінського (обидва – 1978); хор. цикли для дит. хору і фортепіано на вірші укр. поетів «На маленькій планеті» (1994), «Останній дзвоник», «Мої друзі» (обидва – 1996), романси на сл. Н. Хаткіної (2000); мюзикли, понад 500 пісень.

Літ.: Некрасова Н. Повнометражні симфонії // КіЖ. 1981, 31 трав.; Загайкевич М. На патріотичній ноті // Там само. 1985, 23 черв.

О. Г. Польовий

Стаття оновлена: 2016