Грабар Андрій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грабар Андрій Миколайович

ГРАБА́Р Андрій Миколайович (26. 06(07. 08). 1896, Київ – 05. 10. 1990, Париж) – мистецтвознавець. Брат П. Грабара. З походження дворянин. Д-р (1928). Дійс. чл. Франц. АН (1955). Орден Почес. Легіону. Навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві, 1915 перевівся у Петрогр. ун-т (нині С.-Петербург), закін. Новорос. ун-т в Одесі (викл. Н. Кондаков), залишений для підготовки до проф. звання. 1920 виїхав до м. Варна (Болгарія). Працював в Археол. музеї у Софії. Від 1922 – у Франції. Від 1924 – викл. рос. мови у Страсбур. ун-ті (Франція). Читав курс візант. і сх.-європ. мист-ва. Від 1938 – у Школі вищих досліджень у Парижі. 1946–66 – проф., почес. проф. Коледжу де Франс. На пенсії. Праці Г. присвяч. проблемам візант. мист-ва; звертався до тем формування культу святих, їх реліквій, пам’ят. місць у період пізньої античності і раннього християнства, а також іконоборства. Вивчав візант. живопис.

Пр.: La peinture religieuse en Bulgarie. Paris, 1928; L’Empereur dans l’art byzantin. Paris, 1936; La peinture romane. Lausanne, 1958; Les manuscrits grecs enlumines de provenance italienne. Paris, 1972; Sculptures byzantines du Moyen âge. Paris, 1976; Les voies de la création en iconographie chretienne. Paris, 1979; Christian iconography: a study of its origins. Princeton, 1980.

Т. А. Галькевич

Стаття оновлена: 2006