Грабець Омелян Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грабець Омелян Петрович

ГРАБЕ́ЦЬ Омелян Петрович (псевд.: Батько, Вовк; 01. 08. 1911, с. Нове Село Любачів. пов., нині Польща – 10. 06. 1944, с. Микулинці Літин. р-ну Вінн. обл.) – громадський та військовий діяч. Чоловік Г. Грабець. Закін. Праз. політех. ін-т (1935). Чл. Пласту, УВО і ОУН. За причетність до атентату на польс. міністра Б. Пєрацького (1934) був виданий чеською владою польс. правосуддю. За відсутністю доказів уникнув смерт. кари, відбував покарання у таборі м. Береза Картузька (нині м. Береза Брест. обл., Білорусь; вересень 1934 – січень 1935, звільнений через важку травму). 1938 працював на текстил. фірмі «Полотно» у Львові. За скеруванням проводу ОУН очолював Укр. студент. спорт. т-во, керував обороною собору св. Юра від польс. шовініст. банд. 1939 знову заарешт. польс. урядовцями (табір Бригідки, Львів). На поч. 2-ї світ. війни – у похід. групах ОУН; проводив організац. й просвітниц. роботу. Від 1941 – провідник призначеної підгрупи на Воронежчині, обл. провідник ОУН Рівненщини, від 1942 – обл. провідник ОУН Кам’янець-Подільщини, 1943–44 – провідник Ген. округу ОУН на Осередньо-сх. укр. землі (нині тер. Хмельн. та Терноп. обл.), 1944 – ком-р УПА–Південь. Організував масові втечі з таборів військовополонених, чимало звільнених від нім. окупантів поповнили лави загонів УПА. Загинув у бою з відділами НКВС.

Літ.: Командир групи УПА–Південь полковник «Батько»: Омелян Грабець у спогадах бойових друзів та родини. Коломия, 2001; Полєк.

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2006