Грабина Леонід Олексійович

Визначення і загальна характеристика

ГРАБИ́НА Леонід Олексі­йович (25. 05 (06. 06). 1885, м. Ромни, нині Сум. обл. — 03. 12. 1971, Прага) — геодезист. Син. О. Грабини. Проф. геодезії (1928). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1912). Від­тоді працював на виробництві. 1922–35 — в Укр. госп. академії, 1935–40 — в Укр. тех.-госп. ін­ституті (обидва — м. Подєбради, Чехо-Словач­чина), 1940–55 — у Гол. геодез. установі Чехословац. Респ. (Прага). Від 1955 — на пенсії. Брав участь у багатьох наук. зʼ­їздах, написав низку під­ручників з геодезії. 1953–55 пере­клав з словац. мови на українську геометрію і фізику (оптика) для серед. шкіл Пряшівщини. Спів­працював в «Українській Загальній Енцикльопедії», вів від­діл геодезії і межових робіт, зробив знач. внесок у роз­виток наук. укр. геодез. термінології.

Пр.: Нижча геодезія. Подєбради, 1925; Ви­значе­н­ня сили тягара на морях новим маятниковим при­строєм проф. Венінга Майнеса та провізоричні висліди одержані за поміч­чю його // Тех. Вісти. Л., 1928. Ч. 4; Комасапія в Сирії // Там само. Л., 1930. Ч. 1; Катастральні і технічні тріянгуляції. Подєбради, 1931; Початки аґропедологічного мапова­н­ня полонин Закарпа­т­тя // Укр. агроном. вістник. Л., 1934. Кн. 3; Polygonation parallactique: ou en est la polygonation de précision // J. des géométres experts et topographes francais. Paris, 1948. № 9.

Р. М. Коваль

Завантажити статтю