Грабіж - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грабіж

ГРАБІ́Ж – злочин проти приватної, колективної та державної власностей, який полягає у відкритому викраденні чужого майна. Сутність сусп. небезпеки Г. – у порушенні права власника (фіз. чи юрид. особи) володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном, та спричиненні, за певних обставин, фіз. і псих. шкоди. Викрадення майна визнається відкритим, якщо воно здійснене у присутності потерпілого або ін. осіб (охоронців, сторонніх тощо), коли винний усвідомлює, що вчиняє злочин відкрито, а присутні розуміють сутність його протиправ. дій. Відкритим є і таке викрадення, яке було помічене сторонніми людьми і цю обставину злочинець не тільки усвідомлював, а й нехтував нею. За такої ситуації винний діє відкрито, зухвало, свідомо нехтуючи присутністю власника майна чи сторон. осіб, розраховує на несподіваність і раптовість своїх дій. Г. вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реал. можливість розпорядитися чи користуватися ним (винести, заховати, продати, передати ін. особам). Кримінал. законодавство України встановлює відповідальність за Г. з метою заволодіння держ. або колектив. майном та за Г. з метою заволодіння індивідуал. майном громадян. Закон виділяє Г. без обтяжуючих вину обставин, тобто скоєний без застосування насильства, та з обтяжуючими (кваліфікуючими) вину обставинами – поєднаний з насильством, що не є небезпеч. для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, а також Г., що завдав знач. шкоди потерпілому, або вчинений за поперед. змовою групою осіб чи повторно. Кваліфікуючою обставиною є Г., поєднаний з проникненням у житло, приміщення чи ін. сховище. Найбільш небезпеч. Г. – вчинений у великих розмірах або особливо небезпеч. рецидивістом. За Г. встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15-ти р. (залежно від його виду). Із суб’єктив. сторони Г. скоюється з прямим умислом і з корисливих мотивів, оскільки винний усвідомлює, що забирає відкритим способом або шляхом насильства, який не є небезпеч. для життя чи здоров’я потерпілого, майно у своє володіння. Суб’єктом Г. може бути особа, яка до моменту скоєння злочину досягла 14-річ. віку.

Літ.: Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. К., 1996.

В. В. Василевич

Стаття оновлена: 2006