Грабоус Володимир Опанасович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Грабоус Володимир Опанасович

ГРАБОУ́С Володимир Опанасович (15. 10. 1935, с. Мощаниця, нині Остроз. р-ну Рівнен. обл. – 30. 09. 2004, Рівне) – поет-сатирик. Чл. НСПУ (1993). Закін. Львів. с.-г. ін-т (1961). Працював гол. агрономом-економістом та головою колгоспів на Рівненщині (1959–73); провід. спеціалістом обл. с.-г. орг-цій у Рівному (1973–98). Друкуватися почав 1956. Автор кн. сатири та гумору «Авторитетний Дзвін» (Л., 1987), гуморист. зб. «Грім з ясного неба» (у зб. «Баранячий фасад», К., 1989), «Осел на посаді» (Л., 1991), «Заслужений Цапок» (1991), «Гадюка і Журавель» (1992), «На чисту воду», «Байки» (обидві – 1993), «Вельможний Крук» (1995), «Вибрані твори» (2004; усі – Рівне), в яких гостро висміював негативні явища, що ставали на заваді оновленню сусп-ва, викривав користолюбство і паразитизм. Окремі твори перекладено рос., білорус. мовами.

Літ.: Красюк П. Нас пройняла байдужості чума // Вісті Рівненщини. 1992, 19 трав.; Сорока П. «В настирній праці і поті чола» // Вільне слово. 1994, 27 серп.

М. К. Кащук

Стаття оновлена: 2006